За результатами першого туру найбільшу кількість голосів виборців отримали Володимир Зеленський і чинний президент Петро Порошенко. «Слово і Діло» вирішило проаналізувати програмні обіцянки кандидатів на посаду президента України. Сьогодні розглядаємо ініціативи Володимира Зеленського. Зокрема, він пообіцяв у разі обрання на посаду глави держави відновити програму молодіжного житлового кредитування.
Кандидат економічних наук Євген Невмержицький звернув увагу, що в будь-якій цивілізованій країні є можливість отримати кредит під низькі процентні ставки терміном на 30 років. Таким чином банківська система кредитує саму економіку.
Він нагадав, що в Україні був період, коли кредитування було доступним – 2004-2005 роки, прихід до влади Ющенка. Тоді були інвестиційні очікування.
«З 2004 року почалися перші прецеденти довгострокового кредитування з більш-менш нормальними ставками. Але в період кризи 2008 року ринок обвалився. Були грубі помилки, наприклад, видача валютних кредитів. Уже в 2014 році відбувся обвал валюти штучним чином», – зазначив Невмержицький.
Зараз в Україні існує кілька житлових державних програм, із них найактивніші три: пільгове молодіжне кредитування, кредит зі статутного капіталу, програма «Доступне житло». Молодіжне кредитування має передбачати низькі ставки на тривалі терміни, так це працює в економіці цивілізованих країн, уточнив він.
«Досягти цього можна лише за рахунок впровадження та реалізації комплексу монетарних і економічних інструментів. Зараз у нас ситуація, коли не просто складно розвивати кредитування під молодіжне житло, а це в принципі неможливо», – констатував експерт.
Є дві істотні проблеми, які ускладнюють кредитування. Зокрема, облікова ставка НБУ в розмірі 18% та облігації, які розміщують під 20%. Ці дані є показником корупційної моделі держави, за якої нормальний розвиток економіки неможливий, підкреслив він.
«Таких високих процентних ставок не існує в розвинених економіках. Молодіжне кредитування на багато років не може бути не те що під 18%, а навіть під 10%. Це вже висока процентна ставка. Максимум – це 7% річних. При цьому важливо враховувати стабільність нацвалюти», – пояснив Невмержицький.
Отже, щоб кредитування житла від держави було доступним, потрібно, щоб кредитна система була збалансована, слід провести комплекс заходів із вирівнювання процентних ставок. Питання в тому, чи є воля це робити, додав він.
«При цьому потрібно розуміти, що не буде такого, що ось знизили облікову ставку і все відразу стало добре, всім миттєво стали видавати кредити. Це комплекс заходів щодо політики комерційних банків, оцінки ризиків. НБУ цим практично не займається й впливає на політику комерційних банків лише шляхом резервування, встановлюючи вимоги до капіталів банку. Наприклад, грубо кажучи, збільшити капітал банку до 2020 року на 100 мільйонів гривень. Цього робити взагалі не потрібно. Такі вимоги призвели до руйнування банківської системи», – наголосив фахівець.
Звичайно, крім процентних ставок, облігацій, збалансованої банківської системи, є багато питань щодо податкової політики, але добре зробити хоч перші кроки. Крім того, і на 2018 рік, і в проекті бюджету на 2019 рік передбачено 100 мільйонів на програму доступного житла й 30 мільйонів гривень на програму пільгового кредитування молоді через збільшення статутного капіталу, уточнив він.
На його думку, ці кошти дають підстави вважати, що така програма з боку уряду для держави геть відсутня.
«Така сума менша, ніж один будинок. У Києві є будинки, які коштують дорожче, ніж уся сума в бюджеті», – підкреслив експерт.
З іншого боку, поняття сучасних грошей передбачає те, що в світовій економіці досить ресурсів, щоб зробити економіку України такою ж, як у розвинених країнах. І ось тут уже від самої України очікується виконання низки завдань – потрібно створити умови, щоб у реаліях української економіки грошам було комфортно. Йдеться про відповідний інвестиційний клімат. Інвестори мають розуміти, що вони можуть працювати без схем, хабарів, наприклад, якщо стосується якихось дозволів на будівництво, акцентував він.
За його словами, умови для заробітку в будівельній галузі в нас набагато вищі, ніж у деяких європейських країнах. І ці суми заробітку на порядок вищі, ніж в Європі. Але щоб це працювало, потрібно прибрати корупційні ризики, через які сюди не йдуть інвестори.
«Західні інвестори просто не розуміють, як тут працювати, як це так, коли перш ніж інвестувати, потрібно ще занести хабара дозвільним органам, без яких саме будівництво неможливе. За таких умов їм простіше вкласти в іншу країну. Тому питання не в тому, що грошей на житлові програми не вистачає, й не в тому, яка сума буде виділена в бюджеті. Питання в тому, що світова економіка має ресурси й потрібно думати, як створити умови, щоб залучити їх в Україну. Тому реалізувати обіцянку реально, якщо виконати низку умов», – резюмував Євген Невмержицький.
Які обіцянки зафіксовані в програмі кандидата Петра Порошенка та чи реально їх виконати – за посиланням.
Також «Слово і Діло» писало, що обіцяє кандидат у президенти України Володимир Зеленський.
Раніше «Слово і Діло» з'ясувало, що з приводу економіки та соціальної політики пропонують кандидати в президенти.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA