Володимир Зеленський на стадії ведення своєї виборчої кампанії вважав за краще мовчати або говорити якісь позитивні речі. Схоже, що тактика мовчання перенеслася вже й на стадію поствиборну. Адже сам Зеленський якщо й робить якісь заяви, то дуже рідко й коротко. В основному використовуються формулювання на кшталт «заява команди Зеленського» або прочто говорять його радники.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
За його словами, така тактика комунікації вже на поствиборчий період обрана не дуже вдало, адже люди проголосували за Володимира Зеленського, а не команду Зеленського, і якщо він і надалі уникатиме прямих заяв та спілкування з виборцями, ця технологія не зможе довго успішно функціонувати.
«Але подивимось, як розвиватиметься ситуація далі, ближче до інавгурації», – зазначив Мусієнко.
Проте наразі, базуючись хоча й на не дуже частих заявах Зеленського, суперечливості його радників і певній інформації з джерел, можна спробувати скласти попередній прогноз, яким буде президент Зеленський в основних питаннях зовнішньої політики, додав він.
Мир на Донбасі
Політолог припустив, що в питаннях мирного врегулювання на Донбасі поки не варто очікувати якихось кардинальних кроків щодо зміни Мінського або Нормандського форматів.
Він нагадав, що в штабі Зеленського говорять про розширення цього формату за рахунок долучення Великої Британії та США до вже присутніх Франції, Німеччини, Росії та України. При цьому, якщо раніше, на старті своєї виборчої кампанії, Зеленський говорив, що заради миру готовий говорити хоч «із чортом лисим», то ближче до свого обрання він почав вживати більш стриману риторику. Наприклад, він говорить, що проти надання автономії та особливого статусу деяким районам Донецької й Луганської областей, прямих переговорів із ватажками так званих «Л/ДНР» та надання амністії бойовикам.
«Таким чином, Зеленський перекреслює багато пунктів того ж «Мінська-2», – уточнив Мусієнко.
Також Зеленський не говорить і про своє ставлення до ідеї розміщення миротворчої місії на сході України, акцентував він.
Прямі переговори з Путіним
Обговорюване раніше в команді Зеленського питання про можливі прямі переговори з президентом РФ Володимиром Путіним нещодавно прокоментував спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер, який заявив, що не виключає, що такі переговори між українським і російським президентами можуть відбутися в майбутньому.
«Втім, він не уточнив, чи мають бути переговори прямими, чи за участю посередників. Можливо, Волкер мав на увазі й пряму зустріч. Тут важливий ще один момент. Волкер зробив заяву після того, як один із радників Зеленського Дмитро Разумков буквально напередодні в одному зі своїх інтерв'ю сказав, що президент Зеленський неодмінно погоджуватиме свою позицію щодо переговорів з позицією Вашингтона. Буквально наступного дня Волкер висловився про переговори з Путіним», – підкреслив експерт.
На його думку, Росія зараз, з одного боку, висловлює сподівання на те, що з президентом Зеленським вдасться досягати домовленостей, на відміну від Петра Порошенка. Але будь-які варіанти можливих зустрічей із новообраним президентом України Дмитро Пєсков поки заперечує. З іншого боку, Кремль останнім часом зробив низку недружніх кроків – збільшується інтенсивність вогню на Донбасі, обмежені в кілька разів поставки нафтопродуктів і газу для заправки автомобілів в Україну, спрощені процедури видачі російських паспортів громадянам України, що проживають на тимчасово окупованих територіях, та окремим категоріям громадян України.
«Таким чином, у Росії, незважаючи на заперечення можливостей зустрічей і переговорів з українським керівництвом, усе ж підвищують ставки», – пояснив він.
Водночас через свого представника в Україні Віктора Медведчука Володимир Путін фактично передає послання про те, що Москва готова звільнити полонених моряків як жест доброї волі й почати переговори про поступове відновлення прагматичних економічних відносин з Україною, наголосив фахівець.
«Почати традиційно пропонують з поставок і транзиту газу та нафтопродуктів. Цього року спливає дія договору про транзит російського газу через Україну, що приносить близько 2,5 мільярдів доларів до державного бюджету. Додати до цього подорожчання бензину й дизеля на українських АЗС – ось і привід для зустрічей та переговорів. В обмін Кремль може вимагати широкої автономії для Донбасу, амністії для бойовиків і проведення виборів, тобто реалізації політичної частини Мінських домовленостей у повному обсязі», – уточнив він.
Нормандський формат і пошук союзників
Експерт не виключив, що перша можлива зустріч може відбутися у Франції в межах Нормандського формату вже в червні цього року, як анонсував під час візиту до Парижа поки чинний президент Порошенко.
«Але поки ймовірність таких переговорів не дуже висока, в Росії заперечують таку можливість. Втім, навіть якщо переговори з Путіним у Франції не відбудуться, Зеленський усе одно отримає запрошення відвідати Париж, де він уже встиг побувати як кандидат у президенти. Подейкують, що з президентом Макроном у нього встановлюються непогані зв'язки. Якщо Порошенко намагався робити більше ставку на Берлін, то Зеленський намагатиметься робити ставку на Париж», – пояснив він.
За його словами, Макрону також у межах конкуренції всередині ЄС потрібно підвищувати статус та імідж на міжнародній арені. Можливо, він шукатиме «ключі» до Зеленського, виступаючи посередником між ним і Путіним, намагаючись помирити Україну та Росію, обіцяючи при цьому французьким громадянам, що це в перспективі може призвести до зняття санкцій з РФ, чого так вимагають французькі фермери, які протестують і в лавах «жовтих жилетів».
«Можливо, саме через Макрона Зеленський проводитиме переговори в разі, якщо зустрічі з Путіним зараз не буде», – додав Мусієнко.
На його думку, ближче до кінця року, в кожному разі, будуть необхідні переговори щодо транзиту газу. Втім, там відповідальність Зеленський зможе перекласти на керівника «Нафтогазу» Коболєва, щоб той проводив переговори безпосередньо з керівництвом «Газпрому».
ЄС, НАТО та кредитори України
Щодо співпраці з ЄС у межах Угоди про асоціацію, то процес триватиме, як і в питаннях співпраці з НАТО. До цього зобов'язує й Конституція, яка визначає вектор зовнішньополітичного розвитку саме в напрямку цих міжнародних організацій, підкреслив він.
«Разом із тим тут багато залежить ще й від дій уряду, адже імплементація Угоди про асоціацію, яка, за оцінками європейців, поки виконана лише на 24%, потребує залучення саме урядових структур», – констатував політолог.
За його словами, вектор на зближення України з ЄС і НАТО в основному буде продовжений. Можливо, з меншим пафосом про перспективи членства, ніж це було за попередньої й поки ще чинної влади, але все ж.
Це стосується й політики співробітництва з міжнародними кредиторами – МВФ і Світовим банком, зазначив він.
«Тут теж Україна й за Зеленського демонструватиме виваженість і послідовність. Можливі якісь пропозиції до умов, але радше технічного характеру, ніж такі, що істотно впливають на саму суть. Адже в команді Зеленського вже заявили, що залишать на посаді чинного голову НБУ Якова Смолія», – резюмував Олександр Мусієнко.
Дізнатися більше про передвиборчі обіцянки Володимира Зеленського можна за посиланням.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA