Пленарний тиждень Верховна рада провела досить пасивно, але основні питання все ж вирішила: дата інавгурації президента є, підписання закону про мову розблоковане. Очевидно, що замість законодавчої діяльності на думці в депутатів були зовсім інші речі, наприклад, вигідне чи ні їм дострокове припинення повноважень, про яке всерйоз задумався Володимир Зеленський. У п'ятницю вранці стало ясно, що парламент усе ж хоче працювати до осені. Читайте в матеріалі «Слова і Діла», як минув тиждень у Раді.
Головним питанням на порядку денному була дата інавгурації обраного президента Володимира Зеленського. Сам він, нагадаємо, наполягав, щоб булаву йому вручили 19 травня. Таким чином, у нього був би час до 27 травня розпустити парламент, після цієї дати це вже неможливо.
У підсумку щодо дати інавгурації в парламенті набралося цілих сім постанов. Засідання регламентного комітету для їх розгляду мало відбутися лише в середу, відповідно, голосування перенеслося на четвер. Депутати пропонували провести церемонію і 19 травня, і 20-го, і 28-го, і навіть двічі (в Раді та на НСК «Олімпійський»). На своєму засіданні комітет схвалив усі сім документів, залишивши остаточне рішення за Радою.
Голосування відбулося вранці в четвер (ще й співпало з Днем вишиванки, тому атмосфера була дуже урочиста). Постанови з датою 19 травня достатньої підтримки не набрали, а за проведення інавгурації 20 травня проголосували 315 парламентарів, двоє виступили проти, 60 – не голосували, 15 – утрималися. Урочисте засідання відбудеться о 10 ранку.
На це рішення, звичайно, відразу відреагували в команді Володимира Зеленського. Сам обраний президент висловив надію, що в подальшому Верховна рада «ухвалюватиме рішення без таких зволікань». А в офіційній заяві прес-служби наголошувалося, що ця дата «спричинить низку труднощів для киян та іноземних делегацій, яких вдалося уникнути, якби інавгурація відбулася у вихідний день».
Зрушення проведення інавгурації на один день від дати, на якій наполягав Зеленський, начебто не дуже істотне. Але, можливо, так депутати дали зрозуміти майбутньому президенту, що його ультиматум їм не сподобався. Вступ на посаду 20 травня фактично давав Зеленському всі карти в руки для розпуску парламенту. Однак у нардепів, коли вони голосували за цю дату, очевидно, вже був план Б.
У п'ятницю вранці фракція «Народного фронту» оголосила про вихід із коаліції «Європейська Україна», яку сформували восени 2014 року. Щоправда, насправді «пацієнт мертвий» уже з лютого 2016 року, коли про вихід із коаліції заявили фракції «Самопомочі» та «Батьківщини» (ще раніше вийшли «радикали»). Відтоді закони ухвалювалися в Раді ситуативною більшістю, «Слово і Діло» аналізувало, як це відбувалося, зокрема, під час восьмої й дев'ятої сесій. Офіційно про розвал коаліції ніхто не оголошував, але й її склад не розголошувався, всі робили вигляд, що все добре.
У своєму виступі голова фракції Максим Бурбак заявив, що коаліція «Європейська Україна» виконала свої завдання: «Потрібно будувати далі. До цього необхідно залучити всі політичні сили державницького спрямування та новообраного президента. Саме тому ми заявляємо про вихід із чинної коаліції, припинення її діяльності із 17 травня 2019 року та про ініціативу формування нової коаліції з новим порядком денним». Бачення плану дій у «Народного фронту» таке: Рада має скоротити кількість депутатів, зняти з них, президента й суддів недоторканність, ліквідувати місцеві адміністрації, ухвалити закон про референдум та імпічмент. Крім того, ухвалити пакет економічних законів (зокрема, щодо податкової амністії), забезпечити членство України в ЄС і НАТО, відновити територіальну цілісність. Загалом, зробити те, чим парламент мав займатися всі ці роки.
Після цього спікер Андрій Парубій оголосив, що коаліція припинила свою діяльність. Тепер у депутатів є 30 днів, щоб сформувати нову більшість. «У зв'язку з цим закликаю представників усіх фракцій і груп почати консультації з приводу формування нової коаліції. І давайте визнаємо, це була хороша коаліція», – зазначив Парубій. Таким чином, коаліція має бути створена до 16 червня, а значить, за законом Володимир Зеленський уже не зможе розпустити парламент, адже до кінця його повноважень залишатиметься менш ніж півроку. Народні депутати зіграли на випередження.
Перед початком години запитань до Кабінету міністрів виступив також прем'єр Володимир Гройсман. Основний посил його спічу – «давайте змінимо країну за ці п'ять місяців» (тут, звичайно, виникає питання, чому країну вирішили змінювати саме за п'ять місяців перед черговими виборами. До речі, ми нещодавно писали, які глобальні обіцянки провалила влада за п'ять років).
Гройсман резюмував розвал коаліції, підкресливши, що і парламент, і уряд працюватимуть до осені. «І тепер постало питання: а що далі? Ми маємо змінити систему ухвалення рішень. Ми маємо бути швидкими, мобільними й максимально якісними. Не можна витрачати роки на один закон. Порядок денний, який ми маємо визначити на перспективу, має бути реалістичним, міцним і спроможним прискорити процеси, які відбуваються в державі», – сказав прем'єр. За його словами, серед головних завдань, які належить вирішити, зняття депутатської недоторканності, продовження реформи децентралізації, посилення виконання Угоди про асоціацію з ЄС.
«У нас є вікно можливостей. І або ми реалізуємо ці можливості для зміцнення України, або це знову стане етапом втрати можливостей. Давайте змінимо країну за ці 5 місяців. Досвід у нас є», – зазначив Гройсман. Ми ще після минулого пленарного тижня писали, що політики почали витягати з власних «архівів» старі обіцянки, які різко стали актуальними перед майбутніми парламентськими виборами. Тепер, коли небезпека дострокових виборів майже минула, до кінця жовтня депутати намагатимуться частково надолужити згаяне.
Законопроектів цього тижня ухвалили зовсім небагато. У вівторок Рада розблокувала підписання закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», відхиливши чотири постанови про його скасування. Парубій одразу ж закон підписав, 16 травня його підписав чинний президент Петро Порошенко.
Крім того, депутати відхилили два законопроекти з блоку паливно-енергетичного комплексу, законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів про захист громадського здоров'я від шкідливого впливу тютюнового диму» (він передбачав розширення переліку місць, де заборонені сигарети), перенесли блок законопроектів із питань місцевого самоврядування.
У середу народні депутати почали розглядати поправки до законопроекту «Про вдосконалення діяльності Державного бюро розслідувань», який ухвалили в четвер. Закон запроваджує додаткові вимоги до кандидатів на посади директора, керівників регіональних управлінь та керівників служби внутрішнього контролю ДБР. «Верховна рада, нарешті, ухвалила зміни до закону про ДБР – цього ми чекали рік. Це відкриває нам шлях для створення власних оперативних підрозділів. Після того, як президент підпише закон, ми запускаємо конкурси на посади оперативних працівників», – заявив голова відомства Роман Труба.
У четвер нардепи були більше зайняті тим, що фотографувалися у вишиванках. Крім постанови про дату інавгурації, встигли продовжити на три місяці пільговий термін для розмитнення автомобілів на єврономерах. Таким чином, штрафи почнуть діяти з 24 серпня.
Нагадаємо, «Самопоміч» не має наміру брати участь у формуванні нової коаліції у Верховній раді.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA