Стрімкі дострокові перевибори Верховної ради породили гарячкові настрої в українській політиці. Одні бояться справедливого покарання або помсти за свої злочини в період правління Порошенка-Януковича, інші раптом побачили світло в кінці тунелю й зрозуміли, що це шанс вибитися в люди.
Таку думку в своєму блозі висловив політолог Віктор Небоженко, передає «Слово і Діло».
«Усі кинулися до коридорів влади, «ліфтів», готелів, ресторанів – будь-яких місць, де зараз вирішуються політичні ставки й розклади на майбутнє. Вражає те, що інтенсивні, складні переговори, які зараз ведуться, як правило, не стосуються державних інтересів, реформ або «світлого майбутнього України», а лише двох кардинальних питань», – зазначив Небоженко.
Перше запитання: як прорватися на «корабель переможців», тобто до команди Зеленського? Друге запитання: як потрапити до нового парламенту України? В цій лихоманці нікому нікого не шкода – ані України, ані «заклятих друзів» із політичного бізнесу, всі конкурують з усіма, додав він.
«Розкладання яєць до різних кошиків – улюблене заняття олігархів і «відмінників» режиму влади Порошенка, які потребують депутатської недоторканності. Що головне? Встигнути вчасно перевзутися, замаскуватися в ці буремні часи», – уточнив експерт.
Якщо Зеленський набирає випадкових людей до парламенту, якщо Вакарчук ловить своїх волонтерів, які не знають про своє щастя стати народними депутатами, то чому люди з великими грошима або ті, хто звик жити в політиці за рахунок України, не можуть знову туди повернутися? Найгірше, що може статися в найближчому майбутньому, – це вкрай низький за політичною якістю склад Верховної ради, підкреслив він.
За його словами, поєднання наївних депутатів з авантюристами й досвідченими парламентськими циніками – це гримуча суміш нового українського парламенту.
«Зеленський ще помучиться з цим сумбурним парламентом, який стрімко виник у непристойно короткі терміни. В крайньому разі, його можна знову розігнати й уже потім спокійно зробити потрібні вибори», – констатував політолог.
Друге – складніше й небезпечніше. З одного боку, політика в Україні звузилася до рівня купівлі місця в списку або імені модної партії на виборах, наголосив він.
«А з іншого боку, потужно діє велика політика Кремля, якийведе вдалу реалізацію стратегії «латентної путінізації» майбутнього складу Верховної ради», – резюмував Віктор Небоженко.
Раніше «Слово і Діло» склало хронологію парламентської виборчої кампанії.
Також «Слово і Діло» вирішило подивитись, як три останні президенти України проводили перші й останні дні на посаді: які укази підписували, які законопроекти вносили, кого призначали.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA