Нові кадрові призначення президента знайшли підтримку в уряді, який 26 червня погодив вісім кандидатур на посади голів обласних державних адміністрацій. За тиждень до цього свої кандидатури Кабміну запропонував президент Володимир Зеленський. Вважається, що голови ОДА призначаються за квотою президента, а от чи мають вони попередньо проходити конкурс та чи підпадають під закон про люстрацію, «Слово і Діло» запитало юристів.
Після погодження з Кабміном президент має підписати укази на призначення головою Донецької ОДА Павла Кириленка, Закарпатської ОДА – Ігоря Бондаренка, Київської ОДА – Михайла Бно-Айріяна, Луганської ОДА – Віталія Комарницького, Львівської ОДА – Маркіяна Мальського, Одеської ОДА – Андрія Андрейчикова, Херсонської ОДА – Юрія Гусєва, Черкаської ОДА – Ігоря Шевченка.
Про деяких претендентів на посади голів ОДА майже нічого невідомо або вони мають розлоге політичне минуле. Наприклад, щодо Андрія Андрейчикова, який має бути призначений головою Одеської ОДА, в ЗМІ повідомляють, що він торгує металобрухтом із Придністров’ям, а про Михайла Бно-Айріяна, який має очолити Київську ОДА, повідомляють, що він працював у посольстві України в РФ (2009-2010 роки), а згодом – в МЗС в уряді Миколи Азарова, й був одногруппником голови партії «Слуга народу» Дмитра Разумкова.
З огляду на це, цікаво було б з’ясувати, чи мають претенденти на посаду голови ОДА проходити конкурс та люстраційну перевірку. Щоправда, з приводу процедури призначення в юристів також виникли зауваження. За словами експерта з конституційного права Богдана Бондаренка, президент подав кандидатури до Кабміну, який їх узгодив, а після цього вже має підписати укази про їх призначення.
Але згідно з процедурою, спочатку саме Кабмін мав би ініціювати кандидатури, а президент – призначити. Причому не можна дорікнути за порушення порядку лише Зеленському, адже насправді так робилося завжди, тому є усталена думка, що голови ОДА – це суто квота президента.
«Потрібно повертати конкурсний відбір голів облдержадміністрацій і повертати цю посаду під дію закону «Про державну службу», з під якого вона була виведена в 2017 році. Раніше кандидати проходили конкурсні комісії дерслужбовців за категорією А, коли Кабміну рекомендували три особи, а уряд обирав одну й пропонував її президенту», – сказав Бондаренко.
На його думку, модель призначення голів ОДА мала би бути такою, щоб відбувалося спільне призначення і президентом, і головою виконавчої влади Кабміну. «Але закон зараз не визначає, де Кабмін має брати ці кандидатури. Замість того, щоб ділити повноваження на двох, практично президент самостійно здійснює ці повноваження. Фактично, ця процедура повністю перетворюється на формальність», – вважає Бондаренко.
Щодо люстраційної перевірки, то, за словами експерта з конституційного права Олександра Москалюка, кандидати на посади голів ОДА підпадають під закон «Про очищення влади», незважаючи на те, що документ наразі перебуває на розгляді КСУ.
Нагадаємо, раніше вже виникала схожа ситуація, коли президент Зеленський призначив головою Адміністрації президента України Андрія Богдана, який, з одного боку, підпадає під закон про люстрацію, а з іншого – не є держслужбовцем.
Також «Слово і Діло» розбиралося, хто з голів ОДА найкраще виконував обіцянки, а хто з них потрапив до антирейтингу відповідальності.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA