11 липня Ангела Меркель приймала в Берліні прем'єр-міністра Данії Метте Фредеріксена. Німецька канцлерка тисячі разів брала участь у таких заходах, утім, цього разу вперше відійшла від стандартного дипломатичного протоколу й разом із гостем слухала національні гімни сидячи.
Правила змінили на прохання німецької сторони, ймовірно, тому що напередодні в Меркель сильно затремтіли руки й ноги під час зустрічі з фінським прем’єром Аннті Рінне. І це вже третій напад за останній місяць: до того журналісти стали свідками, як канцлерка кілька хвилин намагалася опанувати себе під час прийому президента України Володимира Зеленського (18 червня) та на церемонії представлення президентом ФРН Франком-Вальтером Штайнмаєром нового міністра юстиції (27 червня). «Спочатку я не повірив своїм очам, думав, це лише вітер. Потім я молився й просив Бога, щоб пані канцлер якнайшвидше стало краще. Дякуючи Всевишньому вже за короткий час вона була у формі й, як завжди, суверенно провела переговори з президентом», – написав у Twitter посол України в ФРН Андрій Мельник.
Про причини раптових нападів Меркель можна лише здогадуватися – офіс канцлерки не дає офіційних коментарів. У відомстві лише говорять, що Меркель почувається добре й не планує скасовувати жодної із запланованих зустрічей. Та це й не дивно: інформація про фізичний стан національних лідерів часто є засекреченою або подається громадськості в неповному вигляді. До прикладу, у Франції результати медичного огляду президента не розкриваються взагалі, а американці часто дізнаються про хвороби своїх політиків лише в той момент, коли ситуація стає критичною або ж і взагалі посмертно. У німецьких політиків немає особистих лікарів, тому достеменно невідомо навіть, хто зберігає дані медичної картки Меркель.
Після перемовин із Зеленським Меркель відбула на саміт G20 у японській Осаці. Після тривалого перельоту вона бадьоро посміхалася колегам і запевняла журналістів, що почувається чудово. Утім, можливе серйозне нездужання канцлерки – занадто тривожна тема для німецьких ЗМІ, які висувають свої версії. Журналісти видання Bild звернулися за роз’ясненням до кількох медиків. Ті висунули теорію, що раптове тремтіння Меркель може бути пов’язане з проблемами судинної системи: коли тиск крові опускається до критичної позначки, то в організмі починається різке скорочення м’язів, яке зовні може виглядати як тремор. Лікарі, яких опитали інші німецькі видання, припускають, що Меркель може страждати від гіпоглікемії (занижений рівень глюкози в крові) або ж від психологічних проблем на тлі хронічної перевтоми. Ймовірність початку розвитку хвороби Паркінсона при цьому виключають усі. Тему здоров’я Меркель німецькі ЗМІ та європейські політичні оглядачі зачіпають дуже обережно. Адже ніхто не хоче спекулювати, усвідомлюючи серйозність наслідків її ймовірного відходу від влади раніше передбаченого терміну.
Ангела Меркель стала головою нині правлячої в Німеччині (в коаліції із Соціал-демократичною партією та «Християнсько-соціалістичним союзом») партії «Християнсько-демократичний союз» у 2000 році. На посаді федерального канцлера Німеччини Меркель із 2005-го. За цей час вона стала найвпливовішим політиком своєї країни та впродовж останнього часу позиції Меркель серйозно похитнулися. На тлі міграційної кризи канцлерка почала втрачати підтримку політичних союзників та, головне, виборців.
2 червня, після провальних результатів виборів до Європарламенту, у відставку пішла лідерка Соціал-демократичної партії Німеччини Андреа Налес. Представники праворадикальної партії «Альтернатива для Німеччини» закликали до проведення дострокових виборів, утім, Меркель запевнила, що уряд під її керівництвом продовжуватиме роботу. В 2021 році Ангелу Меркель на посаді голови ХДС замінить Аннегрет Крамп-Карренбауер, а сама 65-річна канцлерка планує піти з великої політики. У німецьких ЗМІ наступницю Меркель вже критикують за падіння рейтингів ХДС (рейтинг блоку ХДС/ХСС у червні показав історичний мінімум ؘ– 24%), а однопартійці ставлять під сумнів здатність Крамп-Карренбауер керувати політичною силою в майбутньому. Якщо Ангела Меркель піде з посади за станом здоров’я, то в Німеччині розпочнеться потужна політична криза. Враховуючи роль цієї країни в ЄС, наслідки кризи будуть непередбачуваними і для Європи загалом, і для України зокрема.
Ключову роль у формуванні водорозділу між Росією та Заходом після анексії Криму відіграла чітка позиція Меркель. Вона була й лишається головним ініціатором запровадження та продовження санкцій Брюсселя проти Москви. Тому, без сумніву, найбільше передчасному відходу канцлерки з посади зрадіють у Кремлі. Від початку війни на Донбасі Росія намагається розхитати європейські політичні інституції, щоб послабити Євросоюз і нав’язати свій порядок денний. Нещодавнє повернення російської делегації до ПАРЄ й зростання популярності праворадикальних сил у ЄС підтверджує, що Москві це починає вдаватися. Хоч Меркель уже сприймають як політика, «що йде», її чітка та однозначна позиція щодо російської агресії продовжує впливати на ухвалення всіх ключових рішень в ЄС, що прямо зараз дуже важливо й для України. Нині в Києві лише формується єдиний політичний центр ухвалення рішень. Стабільність і підтримка з боку головного союзника у війні з Росією – Європейського союзу – гарантує Україні достатню для цього кількість часу й стримує Москву від посилення агресії.
Майже за два десятиліття при владі Ангела Меркель пережила більше за будь-якого чинного європейського політика внутрішніх та зовнішніх політичних криз: від краху світових фінансових ринків у 2008 році, до війни в Україні та Brexit. Надлюдську психологічну та фізичну витривалість Меркель засвідчили хоча б 17 годин безперервних мінських переговорів у лютому 2015 року. Та хто напевно знає, чи не забагато цього для одного, нехай і «залізного», канцлера?
Богдан Машай, спеціально для «Слова і Діла»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA