Звичайно, електоральна активність влітку падає. Однак це не головна причина, а показники не критичні.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Андрій Дуда.
«По-перше, виборець був перенавантажений негативом на період виборчої кампанії. Звичайно, це демотивує. По-друге, літо, багато людей у відпустках. Однак літній період – не головна причина. Все ж таки саме телевізійна атака на людей, яка містила дуже багато негативу, стала ключовою причиною», – зазначив Дуда.
Певні політичні сили давали дуже мало конструктиву, програм, ідей, які б реально були цікавими. Натомість давали негатив у стилі, образно кажучи, «Порошенко поганий, а ми – хороші», уточнив він.
«Партії дуже мало говорили щодо програм, а люди хочуть бачити конструктивні ідеї. Це мотивує. Виборець обирає певний концепт. Політична сила має нести якусь нову програму. Старі політики погані, а нові політики хороші – неконструктивний підхід. Це має стати одним із висновків цих виборів для політичних сил – побільше конструктивних програм», – пояснив експерт.
Так, літо – період відпусток, але не варто перебільшувати сезонний фактор. Сумнівно, що кількість відпочивальників така велика, що можна говорити про якісь тектонічні зміни. Один виборчий округ – це близько 160-170 тис. людей. Тобто навряд чи у відпустках така кількість людей, щоб повністю спотворити волевиявлення, додав він.
«Звичайно, набагато краще, коли вибори відбуваються восени чи навесні. Не випадково обрані дати для чергових виборів. Це дати, які фіксували відносно високу явку. Однак літній період не є ключовим фактором», – підкреслив політолог.
На його думку, літні вибори деяким політсилам пішли на користь, а деяким – навпаки. В основному програли проукраїнські партії – «Голос» та «Європейська солідарність».
«У більшості випадків вони об’єднують людей, яких називають умовно середнім класом. Відповідно, це люди, які мають змогу їхати у відпустки на триваліший час. Тому якоюсь мірою вони недобрали», – резюмував Андрій Дуда.
Як повідомлялось, явка на позачергових виборах до Верховної ради є найнижчою за всю історію парламентських виборів – 49,84%. Найвищою явка була на виборах до ВР у 1994 році – 75,6%.
Додамо, в ЦВК пояснили низькі показники явки на виборах до Ради.
Що пишуть у соцмережах щодо парламентських виборів – у нашому огляді. Нагадаємо, з програмами партій, які проходять до нової Верховної ради, можна ознайомитися в нашому розділі «Вибори».
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA