У четвер, 25 липня, працівники СБУ затримали російський танкер NEYMA, який брав участь у блокуванні катерів українських ВМС, що намагалися пройти через Керченську протоку в листопаді минулого року. Екіпаж танкера відпустили на волю, а ось судно, скоріш за все, залишиться під арештом. Чи є це новим витком загострення відносин між Україною та Росією?
За інформацією СБУ та українських прикордонників, російський танкер зайшов у порт Ізмаїла 24 липня. На його борту значилася назва NIKA SPIRIT. Однак за ідентифікаційним номером IMO-8895528 він був визначений як танкер під назвою NEYMA. За даними СБУ, саме це судно 25 листопада минулого року заблокувало під Кримським мостом бронекатери українських ВМС – «Нікополь», «Бердянськ» та «Яни Капу», що намагалися прорватися через Керченську протоку.
Продовження тієї історії добре відоме – українські кораблі повернули назад, але були атаковані й захоплені російськими прикордонниками. Два бронекатери й буксир, а також їх екіпаж кількістю 24 моряки досі перебувають у полоні. Перспективи їх звільнення поки не дуже зрозумілі.
Щодо NEYMA, то за фактом його дій у Керченській протоці була порушена кримінальна справа. Як повідомив відомий журналіст Юрій Бутусов, NEYMA належить компанії «Волго-Донське суднове агентство», але фактично розпоряджається судном компанія ЮВАС ТРАНС із окупованої Керчі. Вона належить Ярославу Народицькому, який під час окупації швидко змінив український паспорт на російський. Директором компанії є Роман Теплухін – депутат окупаційної Керченської міськради. В СБУ повідомили, що зміна назви на NIKA SPIRIT була зроблена власниками з метою приховування причетності судна до агресії в Керченській протоці.
Ярослав Народицький зміг змінити не лише назву, а й екіпаж. Попри це, за даними Бутусова, танкер заходив до Ізмаїла під російським та українським прапорами, немов побоюючись неприємностей. Коли неприємності все ж відбулися, з'ясувалося, що новий екіпаж танкера не має стосунку до інциденту в Керченській протоці, тому працівникам СБУ довелося їх відпустити. А ось NEYMA (або NIKA SPIRIT), скоріш за все, залишиться під арештом.
Чому ж російський танкер, який фактично, взяв участь у збройній агресії проти українських кораблів, узагалі наважився зайти в український порт? На думку Бутусова, росіяни та ЮВАС ТРАНС перевіряли, чи можна після зміни влади в Україні налагодити канал поставок контрабанди з Криму, а також реакцію на це українських спецслужб.
А ось російський блогер Антолій Несміян (el-murid) звертає увагу на те, що листопадові події в Керченській протоці Україна розглядає як акт морського піратства, оскільки відбувалися вони де-юре в українських територіальних водах. «З точки зору міжнародного співтовариства, це, скоріш за все, так і виглядає. Тому Україна поводиться з піратами відповідно ... Чим думав капітан танкера, заходячи в українські води, сказати складно», – вважає Мюрид.
Втім, скоріш за все, капітан Ілля Дроб'язко й не підозрював, в яку історію він влип. За його словами, перед заходом у порт всі формальності були дотримані: «Ми оформили разовий перехід ... Пришвартувалися біля судноремонтного заводу в порту Ізмаїла, а зранку прийшли люди, які представилися працівниками військової прокуратури Одеси й почали проводити слідчі заходи. Все було мирно, дозволяли зв'язуватися з рідними».
Історія із захопленням танкера вже викликала досить жорстку реакцію російської сторони, відносини з якою, здавалося, почали розвиватися в бік потепління. Чи може «танкерна війна» між Україною та Росією призвести до нового витка загострення між нашими країнами?
Відповідь на це запитання залежить від того, хто взагалі віддав наказ захопити NEYMA. За інформацією Бутусова, «рішення про затримання було схвалене президентом Володимиром Зеленським напередодні, 24 липня». Якщо це правда, то «показати зуби» Зеленський вирішив з багатьох причин. Не виключено, що в Україні вирішили створити «обмінний фонд» для того, щоб переговори зі звільнення українських моряків, полонених 25 листопада 2018 року, тривали трохи результативніше.
Якщо це так, то необхідність відпустити російський екіпаж сплутала карти. Без своїх моряків судно, що прямувало в Україну на ремонт(!), навряд чи має якусь «бартерну» цінність.
Втім, є й інша версія – провокація за спиною в Зеленського, спланована однією з «кремлівських веж», яка бажає зірвати Мінський процес. Як уже раніше повідомляло «Слово і Діло», Мінські угоди є єдиною «дорожньою картою», за якою Зеленський міг би виконати свою передвиборчу обіцянку й припинити бойові дії на Донбасі.
Однак такий сценарій невигідний деяким людям з оточення президента РФ Володимира Путіна. Нагадаємо, в Кремлі триває протистояння між кумом Путіна Віктором Медведчуком і помічником президента РФ Владиславом Сурковим. Медведчук активно сприяє поверненню полонених і врегулювання конфлікту на Донбасі, шляхом виконання Мінських угод («Мінськ-2» хоча й здатен припинити війну, але вкрай непопулярний в Україні). Щодо Суркова, то помічник Путіна хотів би вирішити проблему Донбасу шляхом «глибокої заморозки» цього конфлікту.
Зараз у цьому протистоянні перемагає Медведчук. Однак ситуація в Ізмаїлі могла стати спробою Суркова зрівняти рахунок: затримання відправленого на заклання танкера мало створити напруженість між Україною та Росією й заблокувати будь-які спроби налагодити контакт.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»