Одним із перших законопроектів, який має розглянути нова Верховна рада, може стати президентська ініціатива щодо конфіскації майна чиновників найвищого ешелону влади ще до вироку суду по кримінальній справі. Оскільки МВФ наполягає на ухваленні закону про відповідальність за незаконне збагачення після того, як Конституційний суд України скасував вже чинний закон, то у Зеленського сподіваються, що запропоновані ним ініціативи знімуть з паузи процес співпраці з міжнародними кредиторами. Що собою являє «цивільна конфіскація», хто може позбутися «чесно награбованого» та коли запрацює новий механізм «Слово і Діло» розпитало юриста Андрія Вігірінського.
Що таке «цивільна конфіскація»?
Нагадаємо, що Конституційний суд України скасував закон про незаконне збагачення, зокрема й через порушення принципу презумпції невинуватості. Зрештою, експерти зразу казали, що цей закон був мертвонародженим. Між тим, антикорупційні органи змушені були закрити всі провадження про незаконне збагачення, що викликало обурення суспільства.
Ще в червні президент Зеленський вніс до Верховної ради законопроект щодо конфіскації незаконних активів «осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів». За словами Андрія Вігірінського законопроект планують направити до Веніціанської комісії, яка має надати висновки, щодо його відповідності європейській практиці і принципам.
Законопроект про «цивільну конфіскацію» передбачає, що позбавлення незаконно набутого майна стане можливим у рамках цивільного процесу.
«Це не означає, що конфіскацію буде проводити, скажімо, громадянин України. Просто процес розгляду цього питання тепер буде предметом цивільного позову, за правилами цивільно-процесуального кодексу, який здійснюється за принципом презумпції правоти позивача, і відповідно необхідності доведення відповідачем необгрунтованності претензій до нього», – пояснив юрист.
Тобто держава, за наявності достатніх підстав, звертається до Антикорупційного суду з цивільним позовом про те, що певні активи чиновника є незаконно/необгрунтовано набутими і підлягають вилученню. При цьому відповідач повинен спростувати це твердження.
І в цьому випадку вже не буде протиріч із презумпцією невинуватості, вважає Вігірінський: «Презумпція невинуватості стосується кримінального процесу, а цей законопроект передбачає додатковий механізм цивільної відповідальності. Цим законопроектом вносяться зміни до Цивільного, Господарського кодексів, закону про НАБУ, про засади боротьби із корупцією і ще низки законів, а Кримінальний кодекс і норма про відповідальність про незаконне збагачення вже не знаходяться у безпосередньому причинно-наслідковому зв‘язку, тобто не потрібен обов‘язково вирок, яким особу засуджено, для того, щоб звертатись з цивільним позовом».
Конфіскація може торкнутися чиновників місцевого та державного рівнів. Під статтю можуть потрапити ті, хто мають рахунок у банку, автомобіль, нерухомість, коштовності на суму, яка значно перевищує офіційний дохід та задекларовані статки.
Щоб не перевантажувати Антикорупційний суд дрібними провадженнями до «цивільної конфіскації» планується вдаватися, якщо різниця між доходом чиновника та його активами складає 500 прожиткових мінімумів для працездатних (понад 1 млн грн.).
Реанімація закритих справ
Однією з «фішек» законопроекту можна вважати можливість конфіскувати майно корупціонера ще до вироку суду у кримінальній справі.
Як пояснив Вігірінський, що перш ніж щось конфіскувати, треба було дочекатися вироку у кримінальній справі. Такі вироки, якщо й були, то мали спочатку пройти кілька інстанцій, перш ніж набували законної сили. І тільки після цього правоохоронці могли подавати позов до цивільного суду щодо конфіскації.
«У законопроекті про «цивільну конфіскацію» змінили підхід – якщо у вас є підстави вважати, що людина набула майно без достатніх легальних доходів, – звертайтесь до суду», – зазначив він, уточнивши, що це можуть робити тільки уповноважені антикорупційні органи.
А журналісти, громадські діячі та небайдужі громадяни мають право звертатись до НАБУ, НАЗК, САП, які перевіривши твердження та зібравши докази, вже готують цивільний позов до Антикорупційного суду. «Оскільки конфіскація – це елемент примусу і позбавлення власності, то таким правом наділена виключно держава в особі антикорупційних органів», – зазначив юрист.
Він пояснив, що всі корупційні гріхи чиновників за роки незалежності України до рішення КСУ уже не можуть вважатися карним злочином, але незаконність набуття майна можна довести в рамках цивільного процесу і ця норма буде діяти в майбутньому.
«Останні роки всі суб’єкти, які здійснюють владні повноваження, декларують свої активи. Для них є відправна точка, це, умовно, перша декларація, в якій вони вказали все своє майно. Усі необгрунтовані активи, якщо такі будуть виявлені, після криміналізації діяння, згідно з цим законом, згодом стануть об’єктом дослідження нових кримінальних проваджень. САП передаватиме їх до Антикорупційного суду, який, власне, і виноситиме рішення про винуватість у вчиненні злочину», – пояснив Вігірінський.
Тобто мова про те, що цивільна конфіскація не заміняє кримінальну.
За його словами, законопроектом про «цивільну конфіскацію» розширюються повноваження Антикорупційного суду. Зараз він може розглядати тільки кримінальні провадження, а в разі ухвалення законопроекту, він зможе ухвалювати рішення в цивільному процесі саме по цій категорії справ.
«Корупційним злочином може бути декларація недостовірних відомостей, зловживання службовим становищем, перевищення службових повноважень, отримання або дача хабаря, ухилення від сплати податків. Коли це вже неможливо довести, але видно, що людина все життя працювала на держслужбі і має дорогі іномарки, дачі, будинки, коштовності, тоді прибігають до норми про незаконне збагачення, тоді його можна покарати, позбавивши цих активів через цивільний процес, або ж, у сукупності з іншими обставинами, притягувати до кримінальної відповідальності», – сказав Вігірінський.
На думку юриста, таким чином можна реанімувати ті матеріали проваджень, які вже активісти поховали після скасування закону про незаконне збагачення. Строк позовної давності в цивільному процесі становить 3 роки і співпадає із тим, що декларування доходів з’явилося як раз три роки тому.
Предметом дослідження правоохоронців стануть задекларовані активи, причому не тільки ті, що приносять прибуток, але й коштовності, картини, предмети розкошів, дорога електронна техніка, брендові речі.
«Поняття активів розкривається в декількох нормативних документах, до певної міри в Цивільному кодексі і в законі про запобігання корупції в частині, щодо електронного декларування. До активів відносяться грошові кошти, рухоме і нерухоме майно, корпоративні права, цінності і інші речі. Це не обов’язково лише нерухоме майно, яке здається в оренду, чи залізничний вагон, який курсує для логістичної компанії. Це максимально широкий перелік об’єктів», – пояснив юрист.
Чи відбиратимуть майно у членів родини корупціонера?
Членів родини або інших фізичних осіб (особистих водіїв, садівників чи охоронців) не можна притягнути до відповідальності за незаконне збагачення, але якщо слідство надасть суду достатньо доказів, що вони є лише фактичним володільцями майна держслужбовця, тоді конфіскації не уникнути.
Перспективи ухвалення ініціативи президента, на думку Вігірінського, досить райдужні: «По-перше, у нас є необхідність криміналізації діяння, пов’язаного з незаконним збагаченням в силу прогалини, яка виникла внаслідок рішення Конституційного суду. По-друге, є суспільний запит на це. По-третє, це частина наших міжнародних правових зобов’язань. По-четверте, це частина обіцянок, які давали і президент, і його політична сила народу, коли обиралися».
Оскільки законопроект не був проголосований у першому читанні Ради VIII скликання, тому він буде подаватися до порядку денного нового парламенту, відповідно, голосування буде проходити по повній процедурі. «Документ вже готовий, голосів коаліції достатньо, тому, варто очікувати швидке голосування та відкриття можливостей продемострувати НАБУ та САП свою майстерність», – переконаний Андрій Вігірінський.
Нагадаємо, «Слово і Діло» писало, що скасувавши статтю про незаконне збагачення, судді декларують більше доходів.
Також ми повідомляли, що країни G7 закликали Україну повернути відповідальність за незаконне збагачення.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA