Звільнення Офісом президента Романа Безсмертного зі складу переговорної групи для забезпечення Мінських угод стало своєрідним маркером у формуванні нової політики щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Після загибелі чотирьох українських солдатів від обстрілу ворожої міни Безсмертний запропонував призупинити участь України в перемовинах у Мінську, за що відразу ж був звільнений.
Ця подія є символічним кроком, яким нова команда президента Зеленського красномовно висловлює одразу 3 месиджі. По-перше, засвідчує важливість для неї Мінського формату всім іншим сторонам. По-друге, дає чіткий сигнал про необхідність збереження встановленого перемир’я. По-третє, не дає шансу переговірникам у своїх заявах відхилятися від попередньо заявленого курсу на збереження Мінських угод.
Загалом, останні заяви та кроки пропрезидентської команди свідчать про бажання знайти новий формат вирішення конфлікту на Донбасі. Збереження Мінських угод – це той майданчик, за допомогою якого Зеленський та його команда спробують змінити підходи в переговорах з агресором.
Щоправда, в скептиків залишається чимало питань та побоювань щодо того, чи взагалі команда глави держави розуміє, з ким має справу й чіткий покроковий план дій для встановлення миру на Донбасі. Однак саме звільнення Романа Безсмертного показало вірність Володимира Зеленського своїм передвиборчим гаслам, в одному з яких він припускав, що для встановлення миру «потрібно лише перестати стріляти». Поки головнокомандувач може лише частково реалізувати свій початковий план, адже припинення вогню з боку ЗСУ ще не означає, що окупанти вчинять так само.
І навіть якщо перемир’я таки запрацює на повну потужність, що нового може запропонувати команда Зеленського – як на рівні ОП, так і у Верховній Раді та уряді, – щоб повернути окуповані території?
Плани наосліп
Поки що є три заяви, завдяки яким ми можемо зробити перші висновки щодо зміни вектору переговорних позицій.
Спершу варто проаналізувати заяву самого Володимира Зеленського щодо його розмови з президентом РФ Володимиром Путіним одразу після загибелі чотирьох українських солдатів 6 серпня цього року. Зокрема, президент України висловився проти внесення змін до Основного закону, які, за логікою Мінських угод, мали б допомогти вирішити конфлікт на Донбасі. Це дуже важлива обставина, яка дає надію на те, що в команді президента добре розуміють реалії переговорного процесу.
Друга, не менш важлива заява пролунала в інтерв’ю Ігоря Коломойського одному з російських видань. Олігарх, впливовість якого так чи інакше відчуватиметься в команді Володимира Зеленського, також висловився проти планів внесення змін до Конституції й запропонував власне бачення врегулювання конфлікту. Зокрема, він підкреслив, що з Мінських угод узагалі потрібно прибрати пункти щодо змін у Конституції України. «Якщо почати федералізацію, завтра почнеться парад суверенітетів. Є закон про особливий статус, він узгоджений із Мінськими угодами, і його щороку продовжують. Потрібно прибрати зміну Конституції, замінити п'ятирічним перехідним періодом особливого статусу Донбасу, провести вибори на цій території під наглядом ОБСЄ», – вважає Ігор Коломойський.
Нарешті обрисами певного плану дій поділився чинний секретар РНБО Олександр Данилюк. В одному зі своїх інтерв’ю він наголосив на наявності певного «гуманітарного плану Зеленського». «Все, що стосується Донбасу, напрацьоване в певні кроки. Є гуманітарний план Зеленського, який, в принципі, реалізовується», – підкреслив секретар РНБО.
Імовірно, нова команда презентує комплексний план під час зустрічі в Нормандському форматі. Загалом, це позитивна новина, адже в такому разі українська сторона запропонує певний порядок денний, виконання якого може зацікавити всі сторони конфлікту. Перш за все, Росію, яка чекає будь-якої можливості на власних умовах здихатися так званих «ДНР-ЛНР». Головне ж завдання української влади в цьому процесі – залучити до процесу деокупації та реінтеграції Донбасу якомога більше міжнародних партнерів.
Новому Нормандському формату бути?
Не секрет, що нова провладна команда планує не лише провести зустріч у Нормандському форматі, але й суттєво розширити його. Передусім за рахунок США. Ще дві країни, які натякають на можливість участі в Нормандському форматі, – Велика Британія та Італія.
Зокрема, можливість двох зустрічей на найвищому рівні між президентами України та США нещодавно в інтерв’ю українським ЗМІ анонсував керівник посольства США в Україні Вільям Тейлор. Крім того, американці позитивно оцінюють сам факт того, що український президент має можливість прямого контакту з російським колегою. Ще одна позитивна зміна, необхідна для зрушень у перемовинах, і яку помітили в США, – це ставлення нової влади до українців на тимчасово окупованих територіях Донбасу. Мовляв, воно змінилося на краще.
Крім того, начебто представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер найближчим часом збирається відвідати Москву, щоб зустрітися з куратором «українського питання» помічником президента РФ Владиславом Сурковим. Попередньо така зустріч може відбутися наприкінці серпня, а головне питання на порядку денному – можливість внесення змін до Мінських угод.
Своєю чергою Росія дуже опосередковано реагує на всі спроби української влади бодай якось зрушити з місця переговорний процес. Кремль зайняв жорстку позицію щодо послідовного виконання Мінських угод і не збирається поступатися. Пришвидшити зміни в поведінці росіян можуть санкції, втім, досі за 5 років окупації Криму та частини Донецької й Луганської областей цей фактор не став найвагомішим аргументом.
Щоправда, кволі сигнали з боку російської сторони з натяками на можливість змін у статусі переговорного процесу таки лунають. Так, цього тижня окупаційна «влада» Криму запропонувала керівництву Росії ініціювати переговори з Україною про допуск на анексований півострів води з Дніпра. Можливо, ця новина не даремно потрапила на вітчизняні інформаційні радари й є своєрідним натяком на додаткові умови майбутніх переговорів з боку саме РФ.
Повернення територій за інструкціями?
Тим часом на інституційному рівні нова провладна команда запустила низку процесів, які свідчать про ретельну підготовку до процесу деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Імовірно, плануються докорінні зміни в інформаційному порядку денному – це вже анонсували в Офісі президента. Поки незрозуміло, на базі якого каналу створюватиметься міжнародний мовник українським контентом російською мовою. І де на це візьмуться кошти.
Правовими питаннями реінтерації займатиметься робоча група в Комісії з питань правової політики, склад якої затвердили в Офісі президента. Заступник керівника Офісу президента Руслан Рябошапка повідомив, що група займатиметься усуненням порушень прав наших громадян, будуть розроблені пропозиції щодо притягнення до відповідальності за вчинені злочини, питання з відшкодуванням збитків, а також буде підготовлена концепція перехідного правосуддя, імплементовані норми та принципи міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права.
У Верховній раді розробкою пакету законопроектів щодо реінтеграції займатиметься реорганізований Комітет із прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях, деокупації Криму, прав національних меншин, міжнаціональних відносин.
Усі ці інституційні структури мають створити певні інструкції, завдяки яким відбуватимуться процеси реінтеграції та деокупації. В Офісі президента говорять про те, що робоча такиих конфліктів передбачає не лише перемовини, але й низку конкретних кроків.
Ідеться про відведення озброєння, введення миротворчого контингенту, початок роботи міжнародних транзитних адміністрацій. Після чого вже в певному форматі відбуваються вибори й подальші заходи з деокупації територій. Це складний і багаторівневий процес, на кожному кроці якого українській владі й загалом суспільству потрібно буде знайти вирішення дуже складних завдань. Тож заявлені в передвиборчій програмі нового президента плани на встановлення миру можуть розтягнутися на довгі роки, й не факт, що витрачені зусилля таки трансформуються в бажаний результат.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»