Російське відділення міжнародної природоохоронної організації Greenpeace заявило, що російська влада приховує реальні масштаби радіоактивного забруднення, внаслідок вибуху на полігоні під Архангельськом. Катастрофа сталася 8 серпня, нібито під час випробувань ракетного двигуна. Загинули щонайменше 7 людей. Пізніше Росгідромет і Greenpeace повідомили про різкий підйом рівня радіації в районі випробувань. Передбачається, що на полігоні під Архангельськом випробовувалася новітня російська крилата ракета, збудована за технологією, визнаною небезпечною ще в середині ХХ століття.
Вибух на військовому полігоні під Архангельськом стався 8 серпня. Факт інциденту підтвердила російська держкорпорація «Росатом». У «Росатомі» також повідомили про загибель п'яти своїх працівників при виконанні робіт, «пов'язаних із радіоізотопним джерелом енергії». Крім працівників корпорації, загинули також двоє представників Міноборони Росії.
Заява «Росатому» викликала питання, особливо після того, як 13 серпня Росгідромет повідомив про різкий підйом рівня радіації в районі полігону після вибуху в 4-16 разів. А за даними Greenpeace, радіаційний фон зріс у 20 разів. Такий Чорнобиль не міг відбутися в результаті вибуху звичайного ракетного двигуна. У США припустили, що інцидент стався під час випробувань російської гіперзвукової зброї. «Хоча російська економіка приблизно розміром із нідерландську, Росія все ж витрачає достатньо коштів для того, щоб не лише модернізувати свій ядерний арсенал, а й створювати нові види засобів доставки – гіперзвукові літальні апарати, гіперзвукові крилаті ракети, значною мірою вкрадені з американських технологій», – сказав помічник президента США з національної безпеки Джон Болтон.
На його думку, інцидент 8 серпня є зайвим свідченням того, що Росія намагається домогтися технічного прогресу в своїх можливостях із доставки ядерної зброї. «Очевидно, що тут щось пішло не так», – припустив Болтон.
У самій же Росії припускають, що аварія сталася під час випробувань ракети з ядерним двигуном. Подібною диво-зброєю президент РФ Володимир Путін хвалився під час свого послання Федеральним зборам 1 березня 2018 року. Крім перспективних зразків гіперзвукової й лазерної зброї, Путін повідомив, що в Росії створена малогабаритна надпотужна ядерна енергетична установка, яка розміщується в корпусі крилатої ракети типу Х-101. Як він зазначив, завдяки цій установці ракета отримує практично необмежену дальність польоту.
Письменник-футуролог Максим Калашников припустив, що трагедія під Архангельськом, скоріш за все, сталася через проблеми з мініатюрним ядерним реактором для прямоточного реактивного двигуна крилатої ракети «Буревісник», про яку говорив Путін 1 березня 2018 року. «Тієї самої КР, яка може летіти майже на необмежену дальність, використовуючи у вигляді робочого тіла в реакторі атмосферне повітря», – пояснив Калашников. Відзначимо, що назву «Буревісник» виріб отримав уже після пам'ятного звернення Путіна до Федеральних зборів.
Тобто йдеться про ракету з прямоточним повітряно-реактивним двигуном (ПРВД), в якому ядерний реактор нагріває атмосферне повітря, таким чином рухаючи ракету. Ідея такого літального апарату належить епосі холодної війни. Так, наприкінці 1950-х – у середині 1960-х років у СРСР і США розробляли ПРВД з ядерним реактором. Зокрема, ще в 1955 році конструкторському бюро Володимира Мясищева доручили розробити проект надзвукового стратегічного бомбардувальника з атомним двигуном.
Машина отримала найменування ПАС (перспективний атомний літак), а в історію увійшла як бомбардувальник М60 Мясищева. Однак робота над проектом супроводжувалася величезною кількістю проблем. Наприклад, потрібно захистити екіпаж від радіаційного випромінювання (в безпілотної крилатої ракети ця проблема неактуальна). Крім того, повітря, що проходить через реактор, на виході перетворювалося на радіоактивний шлейф, забруднюючи атмосферу. Радіаційний фон від двигуна ускладнював післяполітне обслуговування апарату. Останній фактор також не актуальний для «одноразової» крилатої ракети, проте принцип роботи ПРВД з ядерним реактором із 1960-х років практично не змінився. Це означає, що проблема радіоактивних викидів у атмосферу нікуди не зникла.
Невідомо, яким чином цю проблему намагаються вирішити зараз у Росії та чи намагаються взагалі, але факт залишається фактом. Через свою непрактичність розробки «атомольотів» були закриті і в СРСР, і в США ще в 1960-х роках. Зокрема, в США на ці проекти були витрачені $7 млрд. Такого роду бойові ракети просто неможливо відчувати й проводити з ними навчальні пуски в мирний час, не забруднюючи навколишнє середовище радіоактивними відходами.
Проте в тих же 1960-х роках активно розроблялися проекти ядерних двигунів для космічних досліджень. Радянські вчені підрахували, що космічний апарат, оснащений ядерним двигуном, може дістатися Плутона за 2 місяці, а Альфи Центавра – за 12 років. Однак міжпланетні перельоти – це зовсім інша історія.
Іншими словами, вражаючи світ своєю «дивоо-зброєю», Кремль, по суті, реанімує старі проекти часів холодної війни між СРСР і США, визнані ще в ті часи небезпечними для використання. Вибух під Архангельськом свідчить про те, що й у наші дні невтішні висновки півстолітньої давності спростувати поки не вдається.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»