10 вересня на вечірньому засіданні ВР ухвалила в першому читанні альтернативний законопроект №1053-1 та законопроект №1073 щодо детінізації готівкових розрахунків. Згідно з текстом законопроекту №1053-1 підприємцям пропонується використовувати програмні РРО поряд із традиційними, спрощується процедура реєстрації такого апарату. Документ закріплює штрафи за порушення роботи з РРО. Зокрема, за видачу чека на неповну суму вартості товарів (послуг) або, наприклад, за непроведення розрахункових операцій через РРО штрафи збільшуються до 150% вартості товару — за перше порушення і до 250% вартості — за наступні. Законопроект №1073 передбачає створення механізму кешбеку. У разі остаточного схвалення українські споживачі зможуть вимагати повернення грошей за покупки вартістю понад 100 грн у разі порушення під час проведення розрахункової операції.
Юрист Андрій Вігірінський передбачає, що у зв’язку із запропонованими змінами, які роблять обов’язковим використання РРО для чималої кількості суб’єктів господарювання, постає питання взаємозв’язку між реєстратором та фіскальним сервером контролюючого органу.
За його словами, суб’єкти господарювання, які використовуватимуть програмні реєстратори розрахункових операцій, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні чеки, з використанням кваліфікованого електронного підпису та електронної позначки часу.
У разі виявлення несправності програмного реєстратора протягом дня засобами електронного зв’язку слід поінформувати контролюючий орган, виробника, центр обслуговування, уточнив юрист.
Він додав, що на період виходу з ладу програмного реєстратора проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправності.
Експерт констатував, що у разі відсутності зв’язку між сервером та реєстратором проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн щонайменше 36 годин, в межах діапазону номерів фіскальних номерів, якщо такий діапазон не отримано то операції не здійснюються.
«Реєстратори не застосовуються при реалізації продукції власного виробництва (за винятком ювелірних виробів, медикаментів, техзасобів з гарантійним обслуговуванням), а також при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промтоварами за готівкові кошти на ринках», — конкретизував Вігірінський.
Юрист звернув увагу на норму, яка забороняє використання програмно-технічних комплексів самообслуговування з приймання готівки для подальшого переказу необладнаними РРО або програмними реєстраторами. Ймовірно, йдеться про бокси фінпослуг.
Крім цього, виключено норму, яка звільняла від обов’язку використання РРО тих, хто реалізував товари за пільговим торговельним патентом, зауважив експерт.
На його погляд, система потребує тестового періоду функціонування, щоб зрозуміти, наскільки вона зможе опрацьовувати фіскальні чеки з усієї України.
Він уточнив, що інформації про роботу в тестовому режимі, яка б надала гарантії того, що сервери спрацюють, поки не було.
«Наприклад, що робити, якщо виникне аварійна ситуація з забезпеченням трафіку в сільській місцевості, де один провайдер? Там ця проблема вирішується протягом тижня. Згідно з законом торгівлю має бути зупинено після ліміту. Зачиняти магазин?», — припустив юрист.
Також він виокремив норму про перехідний період до 2020 року для ФОП 2-ї групи, які сьогодні не зобов’язані використовувати РРО, якщо сума доходу за рік не перевищує 1 млн грн.
Він уточнив, що після завершення терміну дії даної норми 31 грудня 2020 року РРО будуть обов’язкові для всіх форм малого підприємництва, ФОП, незалежно від суми доходів. Якщо не буде ухвалено інших змін до законодавства.
На думку юриста, не виключено, що наприкінці 2020 року чимала кількість людей почне замислюватися про припинення підприємницької діяльності.
«Це непопулярний, незручний та болючий крок для малого бізнесу. В Україні бізнес звик працювати в умовах подвійної бухгалтерії. Подолати негативні наслідки з точки зору держбюджету, можна тільки знизивши відсоток тіньової економіки, що можливо лише шляхом комплексного обліку операцій. Утім, завжди є зворотній бік, наприклад, перехід підприємців у статус безробітніх», — пояснив юрист.
На його думку, підприємцям слід зрозуміти, що за рік потрібно буде забезпечити цілий комплекс змін, які стосуються обліку доходів за видатковим принципом, переглянути умови надання соціальної допомоги та інших пільг, в тому числі субсидій, зменшити ліміти грошових операцій готівкою, провести нульове декларування та якісно покращити систему адміністрування податків.
Юрист акцентував, що це непопулярні кроки, але вони незворотні з точки зору публічних фінансів, тому термінів на їхнє впровадження вкрай мало.
Експерт також позитивно оцінив законодавчу ініціативу щодо можливості отримання споживачем компенсації, але зазначив, що цей процес не буде швидким.
Юрист пояснив, що споживач може отримати 100% компенсації в разі, коли контролюючий орган стягне суму штрафу з суб’єкта підприємництва, з якої потім перерахують громадянину суму компенсації.
За словами юриста, перевірка справжності фіскального чека здійснюється на запит покупця через електронний кабінет, доступ до кабінету потребує засобів ідентифікації, а тому певних зусиль для громадян.
Юрист уточнив, що при формуванні скарги, потрібно також заповнити відповідну форму, вказавши дані продавця, особистий номер банківського рахунку для зарахування коштів, найменування товару, придбаного разом з електронними копіями документів.
«Враховуючи, що сума штрафу в конкретних випадках складає 150%/250% ціни й вартості товару, а заявник отримує 100%, то 50% і 150% відповідно отримують органи держави. Історія подвійної вигоди», — констатував експерт.
За його словами, для доступу до електронного кабінету потрібна реєстрація та цифровий підпис, який має не кожен пересічний українець.
«Не кожен свідомий громадянин може отримати компенсацію. Якщо немає електронного кабінету платника податків та органи фіскальної служби не володіють інформацією про особу, то нічого не компенсують», — роз'яснив він.
Юрист акцентував, що отримати гроші можливо лише в ситуації, коли відбулось стягнення та зарахування суми коштів до держбюджету, для чого слід пройти всі інстанції оскарження. А це може затягнутись на тривалий час.
«Це не стане легким способом заробляння грошей певної категорії громадян. До того ж, будучи викривачем людей, які порушують права споживача, громадянин також розкриє велику кількість інформації про власний дохід, сплату податків», - резюмував Андрій Вігірінський.
Нагадаємо, у разі ухвалення відповідні закони наберуть чинності за 6 місяців від дня, наступного за днем їх опублікування.
Раніше «Слово і Діло» розібралося, як саме нардепи збираються допомогти бізнесу.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA