Спікер Верховної ради Дмитро Разумков на Погоджувальній раді оголосив, що парламент закінчує працювати в своєму знаменитому «турборежимі». У вівторок його слова підтвердилися: народні депутати вперше не ухвалили жодного закону. Однак їх вистачило буквально до п'ятниці, сьогодні Рада має намір працювати максимумально, поки не розгляне всі питання. Чим ще запам'ятався тиждень у парламенті, читайте в матеріалі «Слово і Діло».
До речі, непомітно пройшли перші 50 днів роботи Ради IX скликання. За підрахунками «Слово і Діло», депутати за цей термін змогли ухвалити в цілому 65 законопроектів, майже вдвічі більше, ніж їх попередники (за аналогічну кількість днів). Ось такий результат «турборежиму».
Зважаючи на те, що в понеділок був вихідний, Погоджувальна рада була проведена у вівторок вранці, пленарне ж засідання почалося о 12:30. Саме цього дня вперше за всю роботу не було ухвалено жодного закону, депутати проголосували тільки за одну постанову – чергове внесення змін до порядку денного другої сесії.
Після цього Рада взялася за розгляд у другому читанні законопроекту президента Володимира Зеленського «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського управління». Закон передбачає скорочення складу Верховного суду до 100 суддів, зниження їх зарплати з 75 до 55 неоподатковуваних прожиткових мінімумів. Крім того, змінюється порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а при Вищій раді правосуддя створять комісію доброчесності та етики.
До законопроекту було подано 330 правок, із них профільний комітет врахував 52. Саме на розгляді неврахованих правок і «спіткнулися» депутати. У вівторок Рада встигла розглянути 189 поправок, причому жодна з них не була схвалена. Розгляд продовжили в середу, було враховано ще дві правки.
У Раді Європи законопроект Зеленського розкритикували. міністру закордонних справ Вадиму Пристайку було надіслано листа, в якому йшлося, що запропоновані зміни можуть мати серйозні наслідки для незалежності судової системи. Генсек РЄ відзначила, що законопроект спрямований на внесення змін до системи дисциплінарної практики і кар'єри судді. Водночас зміни повинні відповідати Європейській конвенції про права людини, практиці Європейського суду з прав людини, принципів незалежності судової влади та відповідних рекомендацій Ради Європи.
Про це на засіданні Ради, зокрема, говорила голова комітету з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Ми сьогодні отримали листа, правильніше, спікер парламенту отримав листа від представників Європейського союзу, представників Європейського банку реконструкції і розвитку, Великої Британії, Канади, Німеччини про те, що цей законопроект, на жаль, порушує незалежність судової гілки влади. Голосуючи за цей законопроект, ви забираєте в України європейську реальну перспективу. Ви йдете на конфронтацію також з Радою Європи». У «Слузі народу», звісно, закликали підтримати президентський законопроект. У «Батьківщині» теж не задоволені його змістом, а в «Голосі» не вважають його «проривним і реформаторським».
В результаті закон ухвалили 236 голосами, практично силами фракції «Слуга народа», ще 17 голосів дали позафракційні депутати. Решта членів парламенту або голосували «проти» або утрималися. Після ухвалення закону в Європейському союзі знову заявили, що він не відповідає європейським стандартам і закликали утриматися від реалізації його положень, почекавши вердикту Венеціанської комісії.
Крім того, в середу депутати призначили постійного представника парламенту в Конституційному суді України. Ним стала Ольга Совгиря.
У середу було ухвалено ще одне важливе рішення: народні депутати все-таки взялися за парламентську дисципліну і схвалили в цілому законопроект, який передбачає позбавлення фінансового забезпечення за прогули пленарних засідань без поважних причин.
Відповідно до закону депутатові не виплатять компенсацію витрат на виконання повноважень, якщо він пропустить понад 30% голосувань протягом місяця або однієї сесії парламенту. Аналогічне покарання чекає за пропуск більше половини засідань комітету, до складу якого він входить. Після набуття законом чинності нардепи більше не зможуть зареєструватися та ходити кулуарами, не беручи участі в голосуваннях.
Ініціативу підтримали 265 народних депутатів, проти ніхто не виступив, але незадоволені все-таки були. Наприклад, згідно із законом нардеп повинен обов'язково голосувати «за», «проти» або «утримався». «Йдеться про те, що у нас є право неучасті в голосуваннях як одна з форм демонстрації політичної позиції. Це право є похідним від права наших виборців не брати участі в голосуваннях. Тому і народний депутат, і політична фракція не хоче легітимізувати своєю участю будь-які голосування, це її право», – зазначив Руслан Князевич.
Однак його зауваження не врахували. «Ні, це не позиція. Коли ти підтримуєш, не підтримуєш або утримуєшся. Якщо ти не голосуєш, незрозуміло, чому ти не голосуєш: ти не поділяєш цю правку, ти не підтримуєш цей законопроект, ти обираєш путівку до теплих країн, ти обираєш нову машину або квартиру, або займаєшся іншими, іноді дуже цікавими речами. Тому я думаю, що краще, щоб виборці розуміли, за що кожен з нас голосує», – підкреслив Дмитро Разумков.
Сергій Власенко, наприклад, вважає абсурдним, що за прогули депутата позбавлятимуть не зарплати, а коштів на виконання повноважень, які фактично витрачаються на виборців (утримання приймалень, поїздки в округ).
В «Європейської солідарності» законом теж не всі були задоволені. Зокрема, Ірина Геращенко заявила, що він «зводить депутатів до математики», оцінюючи тільки за кількістю голосувань, а не за роботою із законопроектами та виборцями. «Друзі, не перетворюйтеся на «кнопки», зупиніться, не руйнуйте парламентаризм! Це ганебний закон, який руйнує не просто регламент, а саму суть парламентаризму», – підкреслила вона. Але рішення все одно було ухвалено.
Робочий четвер Рада почала із затвердження ще одного масштабного закону – про викривачів корупції. У законопроекті йдеться, що особа, яка повідомила про корупційний злочин (розмір збитків повинен у 5 тисяч і більше разів перевищувати прожитковий мінімум), має право на винагороду. Розмір винагороди може скласти 10% від розміру корупційного злочину (але не більше 3 тисяч мінімальних зарплат). Закон, ініціатором якого теж виступив Володимир Зеленський, набрав 252 голоси «за» незважаючи на те, що деякі назвали його законом про «стукачів», а не викривачів.
Також вчора були, зокрема, ухвалені:
Законопроект про аудит безпеки доріг. Згідно з ним спеціальний аудитор буде давати незалежну і детальну оцінку інженерних рішень щодо складових автодоріг, щоб визначити їх вплив на забезпечення безпеки руху. Це призведе до зростання загальної вартості будівництва та ремонту доріг, адже аудит буде додатково коштувати від 5% до 13% проєктної вартості
Законопроект президента про зміни до закону «Про Державне бюро розслідувань». Згідно з ініціативою Володимира Зеленського ДБР стане державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо попередження, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.
Законопроект, який передбачає запровадження відповідно до стандартів НАТО нових військових звань сержантського і старшинського складу Збройних сил України.
Крім того, депутати створили тимчасову спеціальну комісію з питань формування та реалізації державної політики з відновлення територіальної цілісності і забезпечення суверенітету України. За її створення проголосували всі фракції і група, окрім «Опозиційної платформи – За життя». Ще була створена ТСК з розслідування діяльності деяких каналів («112 Україна», ZIK, NewsOne).
Сьогодні вранці, 18 жовтня, відбулася довгоочікувана для багатьох нардепів година запитань до уряду. Обговорювалися теми оборони, зовнішньої політики і тарифів. Зокрема, міністр оборони Андрій Загороднюк розповів про розведення військ на Донбасі. Він запевнив, що після розведення сил Збройні сили будуть утримувати в бойовій готовності до негайної передислокації в разі порушення режиму припинення вогню і відведення військ іншою стороною.
Заступник міністра закордонних справ Василь Боднар розповів про амністію на Донбасі. За його словами, причетні до краху MH17 на Донбасі під амністію точно не підпадають. Рішення про амністію будуть ухвалюватися тільки судом і тільки після повного відновлення суверенітету на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.
Після години запитань до уряду Разумков оголосив перерву на півгодини на вимогу двох фракцій. Потім при напівпорожньому залі заступник спікера Олена Кондратюк зачитала депутатські запити, і парламент знову пішов на перерву. Планувалося, що вона буде до 12:30, але щось пішло не так.
ЗМІ повідомляли, що під час перерви прем'єр-міністр Олексій Гончарук проводив зустріч з фракцією «Слуга народу», на якій вмовляв їх сьогодні голосувати за законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з відділенням діяльності з транспортування природного газу». Законопроект тільки сьогодні був переданий на розгляд до профільного комітету, і в сьогоднішньому порядку денному його немає. Згідно з порядком наступне питання – це перше читання проекту державного бюджету-2020 року, розгляд якого завдання не з легких.
Разумков повідомив після перерви, що було проведено нараду з усіма фракціями і групою, на якій вирішено змінити порядок денний: спочатку проєкт бюджету 2020 року, законопроект щодо ГТС і внесення змін до бюджету-2019. Усі законопроекти в першому читанні, причому два останніх внесені до парламенту вчора, 17 жовтня. Крім цього, з'ясувалося, що потрібно ще розглянути зміни до Бюджетного кодексу.
Отже, нардепи сьогодні працюватимуть «до упору» – до вичерпання порядку денного, це рішення підтримали 300 осіб.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і Діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA