За рівнем забруднення повітря Київ практично зрівнявся зі столицею Китаю, свідчать дані спеціалізованого ресурсу AirVisual. Індекс якості повітря на проспекті Науки, а також на бульварі Перова перевищує 160 одиниць, що можна порівняти з забрудненням деяких районів Пекіна. Такий рівень забруднення вважається небезпечним для здоров'я.
«Слово і Діло» з'ясувало, чому вже кілька днів поспіль Київ і область оповиті смогом.
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко зазначила, що наразі рівень забруднення визначається як «шкідливий для вразливих груп», що може загострити прояв респіраторних захворювань.
За її словами, висока концентрація СО, що зафіксована на території України, пов’язана із спалюванням сухої стерні та опалого листя.
Еколог наголосила, що при горінні разом з димом у повітря потрапляють пестициди, радіонукліди, пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали, накопичені рослинами протягом року та значна кількість сажі.
При цьому суттєво змінюється структура ґрунтового покриву, тому що у вогні вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми, і саме це призводить до зниження родючості ґрунту, вказала еколог.
Крім того, вона наголосила, що майже завжди разом з листям горить сміття: пластик, гума, поліетилен, які при горінні утворюють діоксини – канцерогенні речовини, що можуть викликати мутації на клітинному рівні.
«Під час тління листя без доступу повітря виділяє бенз(а)пірен, який належить до найбільш небезпечних канцерогенів, що спричиняють рак», – підкреслила Тимочко.
Також вона зауважила, що не слід забувати і про викиди від промисловості та автотранспорту.
«В останні роки проблема лише погіршується, оскільки чисельність транспортних засобів зростає, а послідовна муніципальна транспортна політика, однією з задач якої мало б бути зменшення забруднення, наразі відсутня. Також робота опалювальних підприємств суттєво змінює якість повітря. В атмосферу потрапляють частинки незгорілого палива, оксиди азоту, сірка, сажа, канцерогенні речовини. І ця ситуація найбільше впливає на стан здоров’я населення промислових міст, оскільки викиди від котелень характеризуються значною нерівномірністю розподілу», – розповіла Тетяна Тимочко.
За словами еколога, ще одним із факторів, що спричиняють високу концентрацію забрудників є численні горіння торф’яників. Їх важливою особливістю є здатність розгорятись та поширюватись протягом тривалого періоду часу – місяців. Торф'яник здатний до самозаймання навіть після того, як пожежу ліквідували, уточнила Тимочков.
Еколог пояснила, що торф не горить суцільним вогнем, а тліє із виділенням величезної кількості диму, який залишається в приземних шарах атмосфери.
«Розповсюдження викидів при згоранні торфу може сягати декількох сотень кілометрів. Це важкі метали, чадний газ, сірчистий ангідрид, оксиди азоту і вуглецю. Приборкати таку пожежу важко, тому що вона відбувається під верхніми шарами торфу чи торфової золи. Горіння торф’яників призводить до пірогенної деградації ґрунтів, що означає втрату родючих земель», – прокоментувала Тетяна Тимочко.
Насамкінець вона додала, що експерти Всеукраїнської екологічної ліги підготували законопроект про посилення відповідальності, яка може наставати за спалювання сухостою, аж до кримінальної.
Що нового (і не дуже) обіцяє уряд Олексія Гончарука в сфері енергетики та екології – за посиланням.
Раніше журналісти «Слово і Діло» з'ясували, що обіцяють політики щодо екології.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA