Харківські суди протягом 3 років регулярно продовжували арешт Нелі Штепі, фактично не маючи на те правових підстав. За це держава заплатить понад 100 тисяч гривень в якості моральної шкоди жінці, яку підозрюють у сепаратизмі і тероризмі. Так вирішив Європейський суд із прав людини
Неля Штепа прославилася на всю Україну тим, що влітку 2014 року на мітингу в центрі Слов'янська (Донецька область) фактично підтримала захоплення державних і адміністративних будівель бойовиками так званої «ДНР». В Україні її заяви про те, що в місто прийшли «не якісь там «бандерівці», а наші російські хлопці» розцінили, як зазіхання на територіальну цілісність України, а також створення або фінансування терористичних організацій. Буквально за кілька днів після виступу Штепу затримали.
У слідчому ізоляторі Неля Штепа пробула понад три роки. Різні суди постійно продовжували їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Лише у вересні 2017 року служителі Феміди випустили її під домашній арешт.
Адвокати Штепи вирішили, що суд необґрунтовано довго утримував її «в темниці» і оскаржили дії українських судів в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). У четвер, 24 жовтня, Європейський суд ухвалив рішення, згідно з яким визнав порушення прав підозрюваної в сепаратизмі і зобов'язав Україну виплатити їй 2600 євро в якості моральної шкоди та 1000 євро судового збору.
Про що може свідчити таке рішення, чи потрібно ставити під сумнів компетентність української правоохоронної і судової систем, і чи не посиплються аналогічні скарги до європейських судів від інших сепаратистів і терористів, «Слово і Діло» поцікавилося в експерта Харківської правозахисної групи Олександра Павличенка.
«Ситуація пов'язана з порушенням статті 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою її арешт був тривалим і невиправданим. Це та ситуація, коли суд продовжує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без належного аналізу і вивчення ситуації. Фактично всі звинувачення на адресу Штепи будувалися тільки на відеоролику з її виступом, без належного обґрунтування», – зазначив експерт.
Також ЄСПЛ угледів порушення статті 6 Конвенції, згідно з якою термін затримання ексмера Слов'янська був необгрунтовано тривалим.
«На жаль, нерідко буває, що суди продовжують запобіжний захід, належним чином не вивчивши матеріали справи... Не було рішення, що вона винна. Це саме така ситуація, коли дуже хочеться, але прямих доказів провини і аргументованих пояснень немає. Це саме той випадок, коли рано чи пізно справа дійде до ЄСПЛ», – наголосив експерт.
При цьому він додав, що таких ситуацій в Україні дуже багато. Бувають випадки, коли під час досудового розслідування і, власне, судового процесу, в очікуванні вироку люди сидять в СІЗО від 3 до 5 років.
Що стосується Нели Штепи, то перед тим, як обирати їй такий серйозний запобіжний захід, як тримання під вартою, а не домашній арешт або особисті зобов'язання, суд також не врахував багато нюансів. Наприклад, її особистість чи мотиви вчинку.
«Була інформація про те, що її близькі родичі того дня (захоплення сепаратистами Слов'янська - авт.) перебували під арештом, сама вона сиділа в підвалах у бойовиків. Суд не вивчив обставини, може бути, її змусили це зробити. Аналогічна ситуація з нашими військовополоненими, які під тиском бойовиків або російських військових змушені щось заявляти у відеокамеру», – зауважив експерт.
Крім того, Олександр Павличенко додав, що в таких ситуаціях вся відповідальність лежить на судах, але за фактом жодного покарання за подібні інциденти не буде.
Раніше ми писали про найвідоміші провадження за зазіхання на цілісність України.
Також ми розбиралися, кого з чиновників режиму Януковича більше не переслідують, а хто досі під санкціями чи у розшуку.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA