Засідання Верховної ради цього тижня запам'яталися не тільки ухваленими законопроектами, але й ексцентричною поведінкою деяких депутатів. Ми побачили першу бійку в новому парламенті, сльози і занадто особисті листування. Незважаючи на це, депутати усе-таки встигли схвалити низку важливих ініціатив. Читайте в матеріалі «Слово і Діло» докладніше про те, що відбувалося в Раді.
Для початку варто поговорити про дисципліну в парламенті. Спікер Дмитро Разумков провалив обіцянку, яку давав у вересні, про те, що пленарні засідання будуть починатися вчасно. «Я думаю, час, коли ми починали трохи пізніше, ніж це було раніше, в минулому скликанні, все-таки добігає кінця. І ще кілька днів і ми буде починати рівно в 10-й і рівно о 12:30, а після цього о 16-й годині», – говорив він.
«Слово і Діло» цілий місяць моніторило «пунктуальність» ведення засідань Ради, але вони жодного разу вчасно не починалися. Найчастіше затримка виникала після перерви, яка починається о 12:00 і повинна закінчитися о 12:30. Цього тижня ситуація теж не змінилася.
Крім того, з 1 листопада народним депутатам потрібно більш відповідально ставитися до відвідування засідань: набув чинності закон, згідно з яким нардепів позбавлятимуть виплат за прогули. Пропустив більше 30% голосувань – і немає компенсації витрат на виконання повноважень. Відзначимо, що тепер участю в голосуванні вважається натискання кнопок «за», «проти» і «утримався», ніяких більше «не голосував».
Також тиждень запам'ятається (і надовго) неприємним інцидентом: журналісти сфотографували, як «слуга народу» Богдан Яременко вів під час засідання недоречне для робочого часу листування. За словами Давида Арахамії, скандал можуть розглянути на зборах фракції: «Я вважаю, що є три шляхи вирішення цього питання, які потенційно можуть бути. Перший шлях – це пан Яременко йде з посади голови комітету. Другий шлях, більш строгий: пан Яременко йде з фракції. Третій шлях, зовсім строгий: пан Яременко добровільно складе депутатський мандат. Це три потенційних рішення, не може бути варіантів: «А давайте зробимо вигляд, що нічого не сталося?». Так бути не може».
У вівторок Верховна рада насамперед схвалила в першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу і соціальних гарантій окремим особам з числа учасників антитерористичної операції». Згідно з документом до переліку учасників бойових дій додадуть осіб, які добровільно захищали територіальну цілісність України і безпосередньо виконували бойові завдання в АТО щонайменше 30 днів у взаємодії з військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Президент Володимир Зеленський підтримав ухвалення цього законопроекту і пообіцяв підписати після ухвалення в цілому (за його словами, це має статися до 15 листопада). «Кожен із нас в боргу перед добровольцями, які захищали нашу Україну. Думаю, що це правильна відповідь. На жаль, це відбувається тільки зараз, а не п'ять років тому», – зазначив він.
Також у першому читанні був ухвалений ще один історичний законопроект – про запровадження штрафів за «кнопкодавство». Штрафи за неперсональне голосування можуть становити від 51 до 85 тисяч гривень. Апарат Верховної ради буде забезпечувати відеозйомку, щоб можна було встановити факт «кнопкодавства» , потім головуючий встановлює присутність нардепа, а в разі його відсутності – картку вилучають і звертаються до Державного бюро розслідувань. «Це перший і такий важливий законопроект, який, я вважаю, кореспондується з обіцянками всіх, хто прийшов до цієї зали. Метастази «кнопкодавства» були надзвичайно поширені в попередніх скликаннях Верховної ради. На превеликий жаль, не вдалося нам зберегти гігієну в цьому питанні і в цьому складі», – зазначив автор законопроекту Руслан Стефанчук.
Крім того, щодо «кнопкодавства» розглядали ще ініціативу депутатів від «Опозиційної платформи – За життя» – Нестора Шуфрича, Василя Німченка і Вадима Рабіновича. Вони пропонували кримінальну відповідальність за неперсональне голосування: спочатку штраф у розмірі 1 тисячі неоподатковуваних прожиткових мінімумів, в разі повторного порушення – обмеження волі до двох років. Однак цей законопроект відхилили.
У вівторок також було ухвалено:
законопроект про запровадження штрафів за перевезення дітей в автомобілях без спеціальних крісел. За перше порушення штраф становить 510 гривень, за повторне порушення протягом року – 850 гривень.
законопроект про підвищення особам з інвалідністю з дитинства надбавки на догляд. Цікаво, що в цьому році реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат, а в 2020-му їх можуть профінансувати за рахунок недопущення укриття податків і зборів в тіньовому секторі економіки та офшорах.
законопроект про ратифікацію угоди з США про розкриття українськими банками інформації про рахунки американців в Україні.
Розглянули і відхилили народні депутати кілька законопроектів, які залишилися ще від Ради VIII скликання: про внесення змін до закону «Про оренду державного та комунального майна» (щодо особливостей орендних відносин дошкільних навчальних закладів), «Купуй українське, плати українцям», про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів.
У середу парламент підтримав кілька законопроектів про ратифікацію. Зокрема, було ратифіковано угоду про скасування подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків на доходи з Малайзією, Кіпром та Великою Британією.
Також на розгляд було винесено постанову про створення тимчасової слідчої комісії з питань розслідування подій 2 травня в Одесі. Ініціаторами виступили нардепи від «Опозиційної платформи». Але створити ТСК Рада відмовилася, постанову підтримали лише 79 депутатів, 73 виступили «проти», 164 – утрималися і 73 – не голосували.
У «Європейській солідарності» під час розгляду питання закликали не політизувати цю тему. «Ми закликаємо правоохоронців дати результати розслідування і в жодному разі не політизувати цю тему», – сказала Вікторія Сюмар. Нардеп Соломія Бобровська від «Голосу», у свою чергу, заявила, що ТСК потрібно створити стосовно самого ініціатора – Миколи Скорика: «Чому ви – один з 36 депутатів, які 18 січня 2018 року не голосували за закон про визнання українського суверенітету на тимчасово окупованих територіях?». Загалом можливого керівника комісії і саму суть її роботи розкритикували.
Після невдалого голосування у Верховній раді IX скликання відбулася перша штовханина. Після словесної перепалки між депутатами від «Слуги народу» і «Опозиційної платформи» Микола Скорик і Микола Тищенко трохи «поштовхалися». Віцеспікер Руслан Стефанчук навіть пригрозив закрити засідання, але конфлікт швидко вичерпався.
У четвер перший народний депутат IX скликання залишився без недоторканності. Генеральний прокурор Руслан Рябошапка вніс до парламенту подання на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт Ярослава Дубневича. Нардепа групи «За майбутнє» підозрюють в організації схеми щодо заволодіння коштами «Укрзалізниці». Всі три подання депутати підтримали: за зняття недоторканності було 332 голоси «за», за затримання – 241 голос, за арешт – 229 голосів.
Відзначимо, що під час засідання Дубневича затримувати не стали, але генеральний прокурор у кулуарах повідомив йому про підозру. А сьогодні вже «доторканного» нардепа в сесійній залі сфотографували журналісти, щоправда, участі у голосуваннях він не брав.
Вчора, 31 жовтня, в Раді виступив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Він заявив, що всі країни Альянсу підтримують Україну, не визнають анексії Криму і закликають Росію повернути Україні контроль над півостровом. Столтенберг також закликав Росію припинити підтримку бойовиків на Донбасі і вивести озброєння з території України. Генсек НАТО зазначив, що вітає прагнення президента Володимира Зеленського знайти мирне вирішення конфлікту на сході України. «Двері НАТО залишаються відкритими. Дорога до членства в НАТО не є легкою. Тим, хто хоче цього, необхідно мати відданість і здійснювати значні реформи», – підкреслив Столтенберг.
У другому читанні в четвер Верховна рада ухвалила закон щодо конфіскації незаконних активів чиновників і покарання за придбання таких активів. Він передбачає повернення статті 368 за незаконне збагачення. Закон підтримали 259 народних депутатів: «Слуга народу», позафракційні, «Європейська солідарність» і «Голос». Жодного голосу не дали «Опозиційна платформа», «Батьківщина» і «За майбутнє».
Сергій Власенко від «Батьківщини» під час обговорення закону стверджував, що «цей законопроект не тільки про корупціонерів»: «Це законопроект про будь-якого громадянина України. Тому що визначення, що таке незаконне збагачення, на жаль, сформульоване таким чином, що під нього може потрапити будь-хто, не маючи на це ані наміру, ані бажання, ані навіть деколи і знання про те, що він потрапляє під визначення цього закону». Водночас у профільному комітеті з ним не погодилися. «Я дуже прошу не маніпулювати тим, що цей законопроект порушує права третіх осіб. Комітет своїм рішенням забрав із законопроекту, в принципі, формулювання «за вказівкою». Його тут немає. Кримінальна відповідальність передбачена, якщо активи придбав чиновник», – сказала Анастасія Красносільська.
Потім у другому читанні нардепи ухвалили закон «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з відділенням діяльності з транспортування природного газу». Він передбачає, що оператором ГТС, який перебуває в держвласності і не підлягає приватизації, може бути винятково суб'єкт господарювання, власником якого на 100% є держава. Крім того, законом забороняється повна або часткова приватизація оператора ГТС.
Під час розгляду ініціативи стався, напевно, безпрецедентний випадок: нардеп Ганна Скороход від «Слуги народу» розплакалася через те, що спікер проігнорував її прохання повернутися до поправки (161-а, суть в тому, що рішення Міністерства фінансів не можуть бути скасовані Кабміном). «Ви знаєте, таке відчуття, що у нас відбувається якесь знущання! Якщо я сказала, що я хочу повідомити про свою правку, значить, я хочу це зробити! А не може до мене хтось підходити і говорити : «Припини їх подавати». Вчора на комітеті ми дійшли якихось домовленостей. Сьогодні, коли я перечитала весь текст, ці домовленості не дотримані», – обурилася Скороход. Колеги її заспокоїли, а сама депутатка швидко взяла себе в руки. Але правку не підтримали.
Сьогоднішній день в парламенті не такий яскравий. Під час години запитань до уряду виступила міністр розвитку громад і територій Альона Бабак, потім почитали депутатські запити. На порядку денному стояло багато законопроектів, а за регламентом робочий день в п'ятницю до 14 години. Дмитро Разумков запропонував продовжити роботу Ради і скасувати виступи нардепів. Але його пропозицію, на диво, не підтримали. Продовжити пленарне засідання погодився 201 нардеп, причому «слуги народу» дали тільки 197 голосів «за» (з 252 членів фракції). Скасувати виступи погодилися 222 нардепи, 220 голосів – це «слуги народу», але вони не змогли забезпечити ухвалення рішення.
«Зараз ми бачимо, хто хоче працювати, а хто хоче говорити», – зауважив Разумков. Після нього виступив Олександр Скічко від «Слуги народу» і закликав український народ звернути увагу на те, що опозиційні фракції перешкоджають компромісним і хорошим рішенням. Це при тому, що частина «слуг народу» теж не голосувала, і фракція не змогла, як зазвичай, забезпечити прийняття рішення.
Після цього все-таки вирішено було повернутися до законопроекту «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення». Його успішно ухвалили 278 голосами.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і Діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA