Немає останніми роками політичної теми більш популярної, ніж популізм. Він у всьому світі збирає свій урожай, і Україна його не оминула. Чомусь, правда, не в особі неперевершених майстрів цього жанру Юлії Володимирівни Тимошенко або Олега Валерійовича Ляшка. Мабуть, мало бути просто чудовим популістом, важливо ще бути не тим, хто набриднув.
Штати накрило ледь не найбільше, а всіх потім накрило Штатами, просто силою обставин – величезного значення цієї країни і політики, яку вона проводить. Тож, всім дісталося Трампа, Трампом і від Трампа. Україні, до речі, більше за інших. Тому і стежать за його політичною долею теж всі: і зважаючи на те, що рецепт від Трампа може стати в нагоді вдома, хочеться зрозуміти, чи надовго це нам всім. До речі, рівно за рік о цій порі ми вже будемо знати, чи продовжили американці контракт із чинним президентом.
Минулого вівторка у США пройшла низка місцевих виборів, і увага до них надзвичайна передусім у контексті того, що має статися за рік. Чи знайшовся правильний прийом проти Трампа? Демократи тріумфують: здається, в Кентуккі вийшло.
Кентуккі – традиційний республіканський штат, тут з 2000 року завжди перемагали тільки кандидати в президенти від республіканців. Навіть невдахи президентських кампаній Джон Маккейн і Мітт Ромні обігнали тут Обаму в 2008-му і 2012 році, а в 2016-му Дональд Трамп розправився з Гіларі Клінтон з рекордним розривом майже в 30%. Звідси з 1985 року незмінно обирається до сенату нинішній лідер тамтешньої республіканської більшості Мітч Макконнелл. Хоча, справедливості заради, варто відзначити, що з 2007-го до 2015 року губернатором Кентуккі був демократ, Стів Бешир, батько нинішнього переможця губернаторських виборів.
Губернатора Метта Бевина не дуже полюбляють, це досить хамуватий тип, при цьому, як це часто буває, полюбляє міркувати про біблійні цінності. Але хамство начебто віднедавна у тренді, сам головнокомандувач такий, отже, особливих побоювань перспектива боротьби за наступний термін не спричиняла. Тим більше, що підтримати Бевина за день до голосування прилетів сам Трамп. Але ось, несподіванка – не допомогло. Це при тому, що свою кампанію чинний губернатор побудував на викритті викривачів президента, проклятих демократів, який норовлять очорнити видатного лідера. Прокурор штату, демократ Енді Бешир виграв перегони, хоча розрив незначний: менш ніж п'ять тисяч голосів.
Що характерно, Бешир у своїй кампанії загалом уникав теми імпічменту, якої наповнені всі національні ЗМІ, і зосередився винятково на місцевій актуальній тематиці. Коли його в очі спитали, як він ставиться до того, що відбувається навколо Білого дому, Енді Бешир знизав плечима і сказав, що працюватиме з будь-яким президентом. Ця тактика принесла йому успіх.
Демократи, звичайно, радіють: знай наших! Але ця історія має й інший бік. Зараз всі намагаються зрозуміти «глибинного» виборця, який інколи видає абсолютно непередбачуваний результат. В такому разі результат якраз свідчить, що виборці Кентуккі у переважній більшості, хоч і не дуже виразній, надали перевагу нормальному, а не «своєму». А нормальний – цей той, який намагається пропонувати рішення тутешніх проблем, а не продає своє бачення того, що відбувається у Вашингтоні. У цьому сенсі істерика, що нагнітається навколо звинувачень Трампа, може влучити по демократах під час президентської кампанії. Від суперника нинішнього екстравагантного президента очікують, вочевидь, нормальності, ніж викривальної люті. Люті вже, здається, наїлися.
Водночас у популістів є одна дивовижна якість: вони вміють переконувати у своїй непереборності. Легше махнути рукою, ніж прибрати. Результат опитування, проведеного Politico/Morning Consult, показує, що більшість зареєстрованих американців, 56%, незважаючи на всі скандали, очікує, що Трампу вдасться переобратися на новий термін. Зрозуміло, що в цьому впевнені 85% республіканців, але так само вважають 51% незалежних і 35% демократів. Коли норма йде, з нею йде і віра, що її можна буде легко повернути.
Популярний вислів «справжніх буйних мало» якраз замінювати на антонімічний. І отже, цей тренд теж глобальний, а, значить, і наш.
Леонід Швець, спеціально для «Слово і Діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA