Канал «Прямий» вчора неймовірно хайпанув. Імітація збройного захоплення телестудії в прямому ефірі комусь здалася блискучою знахідкою.
Ведучі ток-шоу Микола Вересень та Світлана Орловська отримували неприховане задоволення від біганини людей з автоматами, в камуфляжі і масках, і від звуків стрілянини зовні, а ось масовка у студії була налякана всерйоз. Немолоді тітоньки, спокушені невеликим гонораром і можливістю «засвітитися» в телевізорі, були в шоці і незграбно намагалися сховатися під тумби. Безпосередньо під час «захоплення» ніхто від страху не помер, але не факт, що переляк не наздожене чиєсь неміцне здоров'я пізніше.
Окреме питання – використання в якості жартівливої терористичної лякалки людей у формі Збройних сил України, дуже смішно, ха-ха, животи надірвеш.
Сьогодні на каналі вибачилися за «невдалий жарт», але тепер спробуй зрозумій, чи не жартували, коли вибачалися.
Телевиробництво – справа складна, в ній задіяно безліч людей, і вочевидь, що про «жарт» знав не один десяток журналістів, редакторів і технічних співробітників, але ніхто не послав авторів ідеї туди, куди повинен був послати, не влаштував скандал і не зарубав затію при корені. Гості ефіру теж не знайшли причин відмовитися брати участь у виставі, нікого не знудило, ніхто не встав і не пішов. Уявлення про те, що таке добре і що таке погано, безнадійно зіпсовані, і цим український телеефір дедалі менше відрізняється від російського.
Показово, що жодні моральні гальма не зупинили ні Вересня, який колись чимало попрацював на «самому» Бі-бі-сі, ні Орловську, яка віднедавна поєднує роль ведучої з керівництвом каналу, що старанно здійснює пропагандистське обслуговування Петра Порошенка. Тобто саме вона була в ефірі найголовніша. Світлана Орловська носить горде звання лауреата національної премії «Людина року-2018» в категорії «Телевізійний журналіст року». Вона і справді уособлює типові риси українського тележурналіста: талановито попрацювавши на каналах 112 і NewsОne, перебралася на «Прямий». Це відчайдушне кочування від медведчуківських до порошенківських і назад – звичайна справа на нашому медіаринку, де всі давно припинили чогось соромитися. Микола Вересень теж, до речі, працював на NewsОne і в холдингу «Вєсті», як і інша зірка «Прямого» Матвій Ганапольський. Що притаманно, саме таких кочівників, тонко етично відтюнінгованих професіоналів, наймають моралізувати в прямому ефірі.
А наймасштабніше шоу з камуфляжем, як за кількістю задіяних осіб, так і за підлістю, нагадаю, влаштував якраз найулюбленіший на «Прямому» персонаж. Невдовзі виповниться рік, як головнокомандувач Порошенко своїм указом запровадив воєнний стан у десяти областях України та в її територіальних водах. Країну-воїна по-справжньому налякав нібито різкий ріст ймовірністі переходу локальних боїв «малої інтенсивності» в тотальне зіткнення з Росією. Хайпанули напередодні початку офіційної президентської кампанії. Скільки сліз і корвалолу коштувала ця технологічна лякалка людям, які намалювати собі близькі перспективи неминучих бід і втрат, нікому нагорі не було цікаво. Ідіотизму затії додавав її викривально короткостроковий характер: надзвичайщині відвели шістдесят днів, потім сторгувалися з парламентом на тридцять.
Мало що так яскраво свідчило про повну поламку етичного компаса політиків, яких через пів року попросили на вихід, в тому числі і за їх підлі витівки під прикриттям високих слів і апеляції до святих цінностей у важкий для країни час. Найстрашніший удар від Кремля ми пропустили не під Іловайськом або Дебальцевим, а від звірства власної влади і медіа, притаманних нинішній Росії, що стали виправдовувати в контексті якихось вищих державних інтересів, знову ж за відомою путінською схемою. Наслідки цього гібридного ураження Україні ще вигрібати і вигрібати. І успіх зовсім не гарантований.
Леонід Швець, спеціально для «Слово і Діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA