Верховна рада може спростити процес оцінки майна перед його продажем. 11 листопада нардепи 378 голосами ухвалили в першому читанні законопроект 2047д, який дозволяє позбутися майданчиків-посередників при оцінці майна. Зараз вартість послуг кожного з чотирьох майданчиків становить близько 1,8 тис. грн за одну операцію. Після набуття законом чинності продавці житла отримають доступ до модуля Фонду держмайна та зможуть самостійно зазначати в ньому всі дані про квартиру або будинок — усе це обійдеться всього в 51 грн. Більше половини оцінювачів шукатимуть нову роботу.
«Слово і Діло» вирішило розібратись у тонкощах законодавчої ініціативи. Експерт у сфері нерухомості Олег Приходько зауважив, що будь-яку гарну ідею завжди можна довести до абсурду або монетизувати у чиїхось власних інтересах.
«З однієї сторони, проведення оцінки нерухомості, як бази для подальшого оподаткування, є нормальною та здоровою ідеєю з точки зору захисту інтересів держави. Нинішні норми оподаткування при купівлі-продажу нерухомості: 1% державного мита, 1% – сплата у Пенсійний фонд, а якщо володіння нерухомістю є менш ніж 3 роки, то ще й плюс 5% – податок на доходи фізичних осіб та 1,5% воєнного збору, – абсолютно прийнятні. З іншої сторони, якщо мету спотворити та зробити механізм заробітку на послугах, які не є очевидними та ще й затратними, виникає багато питань», – прокоментував Приходько.
Олег Приходько звернув увагу, що держава як ініціатор та регулятор своїх же розроблених механізмів у сьогоденні встановила подвійну систему контролю за доходами та видатками громадян.
Експерт навів приклад, що згідно з обов’язковою процедурою проведення незалежної оцінки перед тим, як продати нерухомість, встановлюється її ринкова вартість, яка і буде вказана у договорі купівлі-продажі. Після того, як продавець отримає кошти за продану нерухомість, договір, за яким він її продав, є дійсним документом, обов’язкового фінансового моніторингу банків для будь-якої іншої купівлі-продажі.
«Як наслідок, заниження вартості продажу нерухомості невигідне з точки зору майбутніх витрат. Тому систему оцінювання необхідно зробити простою, доступною та ліберальною», – уточнив Приходько.
«Ситуація, яка виникла із посередником, що заробляв собі кошти на механізмі, який передував податковому збору на користь держави, є, м’яко кажучи, неприпустимою. Сучасні засоби зв’язку у частині передачі даних та рівень програмного забезпечення дозволяють держаним установам самостійно створювати статистичні бази оцінок та налагодити порівняльні алгоритми нових оцінок та бази», – продовжив думку експерт.
Приходько зауважив, що якби комерційний посередник надавав якусь послугу, в результаті якої він зменшував затратну частину при операціях із нерухомістю, то у ньому був би сенс.
За словами фахівця, оцінка нерухомості є доволі несистемною роботою. Олег Приходько пояснив, що наразі неможливо створити точні алгоритми оцінки, які б в автоматичному режимі могли чітко визначити вартість нерухомості.
«Існує багато показників, які впливають на вартість житла: технічний стан, юридичні аспекти набуття права власності та ризики, архітектурні особливості, оточення та перспективи розвитку навколишньої забудови та розвиток інфраструктури», – конкретизував Приходько.
Експерт висловив переконання, що передаючи все більше повноважень цифровим технологіям, потрібно брати до уваги індивідуальні особливості майна, що оцінюється. Такі аспекти можуть оцінити лише висококваліфіковані спеціалісти з практичним досвідом роботи на ринку нерухомості, яких, на жаль, небагато.
«Виходячи із усього цього, можна стверджувати, що механізм оцінки майна, дійсно, потребує модернізації, усунення від нього зайвих посередників. Слід зробити його прозорим для усіх. Там, де можливо, оцифрувати. Але не забути, що не існує двох однакових квартир, які можна оцінити методом «copi»/«paste», – резюмував експерт у сфері нерухомості Олег Приходько.
Раніше «Слово і Діло» з'ясувало, як довго потрібно збирати гроші на купівлю однокімнатної квартири в Україні.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA