Звільнення директора Державного бюро розслідувань Романа Труби відбудеться після набуття чинності закону про перезавантаження ДБР. Наразі Верховна рада ухвалила у другому читанні відповідний законопроект. Протягом 5 днів після звільнення керівництва ДБР президент України призначає виконувача обов'язків директора ДБР, а далі буде триватиме багатомісячний конкурс на його посаду. Про це в коментарі «Слово і Діло» розповів експерт Реанімаційного пакету реформ Євген Крапівін.
За словами юриста, у попередній редакції закону директора ДБР теж призначав і звільняв президент за поданням кандидатур комісією, яка складалась із трьох представників від Кабміну, трьох – від Верховної ради і трьох – від президента.
«Різниця була тільки в тому, що не було ніяких квот для міжнародників (від Кабміну – ред.). Хто як хотів, так і призначав», – уточнив Крапівін.
Також має змінитися статус ДБР. Раніше бюро було центральним виконавчим органом влади, а тепер стане державним правоохоронним органом.
«Це насправді складна тема, бо в нас органи досудового розслідування мають різний статус. Є державні правоохоронні органи, наприклад, НАБУ, є спеціалізовані правоохоронні органи, зокрема СБУ, а є центральні органи виконавчої влади, наприклад, Національна поліція, яка підпорядковується Кабінету міністрів через МВС. І ДБР ішло за концепцією центрального органу виконавчої влади, як це має бути відповідно до Конституції. Але у нинішнього Офісу президента своє бачення розподілу системи влади в країні, і влада хоче для ДБР, як і для всіх органів, які мають слідство, особливі правила призначення та звільнення керівників та працівників», – сказав юрист.
Різниця в тому, що поки ДБР було центральним органом виконавчої влади, на нього поширювався закон про державну службу, крім певних виключень, пов’язаних із особливостями роботи.
«А зараз вони повністю виходять із законодавства про державну службу і, по суті, у всіх питаннях мають особливий порядок, знову ж такі трудові відносини: звільнення, призначення. Практично від цього мало що змінюється. Просто є глибші питання, наприклад, чи має президент призначати або звільняти директора ДБР? На цю тему є законопроект Зеленського, за яким нещодавно КСУ давав висновок щодо призначення та звільнення директора ДБР, НАБУ та інших», – вважає Крапівін.
Як пояснив юрист, ці повноваження не є конституційними, бо в Конституції не згадуються серед повноважень президента і є рішення КСУ про те, що вони розширеному тлумаченню не підлягають. Тепер ДБР буде окремим органом, але не як прокуратура, яка ближче до судової влади. «Змінюється те, що на все впливає президент», – сказав експерт.
Також він зауважив, що ухвалений законопроект вказує на те, що в ДБР буде одноосібне керівництво з боку директора з надмірними повноваженнями. «Тобто вся ідея забезпечення певного балансу в управлінні для такого потужного органу прибирається», – пояснив він.
Щодо підтриманої нардепами правки, яка дозволяє слідчим Генпрокуратури, які займалися останні 6 років «справами Майдану», то вони зможуть перейти до ДБР без обов’язкового проведення конкурсу, Крапівін зауважив, що без аудиту першого року роботи ДБР вносити такі зміни передчасно.
«Не можна стверджувати, що нинішня модель управління неефективна або процес передачі «справ Майдану» не відбувся би без відповідної правки. Ні звільнення, ні переведення без конкурсу, ні ДБР як державний правоохоронний орган, ні одноосібне керівництво директором не є вирішенням проблем у Бюро (на мій погляд). Принаймні, це покаже час і аудит, який рано чи пізно відбудеться», – вважає юрист.
Раніше «Слово і Діло» писало, як посилюються повноваження директора ДБР на порозі перезавантаження.
Також ми подивились, як голосували нардепи за перезавантаження ДБР.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA