У ніч на 10 грудня в Парижі завершилася зустріч лідерів країн «нормандської четвірки». На питання журналістів, як пройшла зустріч, російський президент відповів: «Добре. По-діловому». У свою чергу, український президент Володимир Зеленський розповів на підсумковій конференції, що планувалася зустріч тривалістю 20 хвилин, однак тривала годину і складалася з двох частин. За словами Зеленського, з Путіним дуже складно про щось домовлятися, адже доводиться врегульовувати кожне слово. За підсумками зустрічі сторони підписали «спільні узгоджені висновки» про підтримку раніше взятих на себе домовленостей і прихильність Мінським угодам.
Про що домовилися:
1) Україна повинна прописати «формулу Штайнмаєра» у своє законодавство;
2) Досягнута попередня домовленість про обмін полоненими «всіх на всіх» до кінця 2019 року;
3) Домовилися про розведення сил у трьох нових точках до кінця березня 2020 року.
4) Місія ОБСЄ повинна отримати доступ до всієї території України і працювати в режимі 24/7, а не тільки 12 годин на добу.
5) Закон про особливий статус Донбасу (тимчасовий) - термін його дії буде продовжено на рік.
«Слово і Діло» підбило підсумки нормандської зустрічі для України.
У коментарі порталу політолог Олег Саакян пояснив, що нормандська зустріч не наблизила Україну до миру.
На думку експерта, переговори в Парижі для України нічого кардинально не змінили і не могли змінити, оскільки з ключових питань, які обумовлюють російсько-українську війну, немає ніяких зрушень.
«Нічого не змінилося в колективній системі безпеки, в амбіціях РФ, бажанні відмовитися від загарбницьких практик. Також немає змін і в Україні, щоб ми могли в односторонньому порядку або вийти з переговорів, або нав'язати свою волю», – констатував Саакян.
Політолог зауважив, що всі ключові питання були залишені поза рамками, озвучені Зеленським і Путіним під час брифінгу окремо. Очевидні розбіжності щодо контролю кордону, самого характеру конфлікту, переліку інших питань.
Олег Саакян звернув увагу, що зрушення в основному є в питаннях, які важливі для населення, яке страждає від війни, але ці питання не стосуються кореня війни і не є принциповими для геополітичних амбіцій РФ. Зокрема, важливі домовленості про обмін, подальшу демілітаризацію, уточнив він.
«Потрібно створювати позитивну динаміку руху, а поки, крім відведення, немає ніяких інших точок, де було б продемонстровано мінімальну інструментальну довіру між РФ і Україною. Мабуть, вирішили не вигадувати нічого нового, а продовжити нинішню практику», – зазначив політолог.
Експерт вважає позитивним той факт, що президент України публічно окреслив «червоні лінії», за які не готові переходити. Також, на думку політолога, сильним кроком з боку Зеленського була згадка про Крим у присутності Путіна.
На його думку, це хороший меседж для частини українського суспільства, яке сумнівається у справжності патріотичних почуттів Зеленського.
«Була і ложка дьогтю у вигляді згадки про сепаратистів. Але зрештою добре, що було сказано й про окуповані території», – підкреслив експерт.
Олег Саакян також звернув увагу, що кардинально протилежні позиції РФ і України щодо кордону. Експерт припускає, що в найближчій перспективі ніякої конкретики й компромісу з цього питання не буде досягнуто.
«Непримиренність позицій базується на діаметрально протилежному сприйнятті російсько-української війни як такої і того, чим війна повинна завершитися. Для РФ це інструмент досягнення своїх геополітичних і політичних інтересів, для України це трагедія, яку потрібно завершити на наших умовах. Тому непримиренні позиції сторін є в самому корені, а не тільки в інструментарії», – прокоментував Олег Саакян.
Відзначимо, в цілому делегації Франції, Німеччини, України та РФ провели в Єлисейському палаці майже десять годин.
Раніше «Слово і Діло» писало, як проходили Нормандські переговори в 2014-2018 роках.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA