Верховна рада може надалі розглядати законопроект про скорочення кількості народних депутатів, оскільки Конституційний суд України визнав його конституційним, хоча й додав свої застереження. Які це застереження та чи врахує їх парламент, «Слово і Діло» спитало в експерта з конституційного права Богдана Бондаренка.
В законопроекті пропонується зменшення кількісного складу парламенту з 450 до 300 нардепів, а також встановлення виборчої пропорційної системи на рівні Конституції.
Конституційний суд визнав законопроект конституційним, але дав три застереження. Як пояснив Богдан Бондаренко, перше – стосовно того, що виборчу систему недоцільно закріплювати на конституційному рівні, тому що вибори стосуються політики. Отже, питання виборчої системи мають закріплюватися в законах.
Друге застереження про можливий розрив у діяльності парламенту, що порушує безперервність влади.
«В перехідних положеннях законопроекту йдеться про те, що після набуття чинності цього закону нардепи IX скликання працюють до виборів, а поки обирають X скликання і нардепи складають присягу? ми живемо без парламенту», – пояснив юрист.
Третє зауваження стосувалося того, що якщо зменшити кількість нардепів до 300, то порушується пропорційність при конституційному поданні. Адже в Конституції записано, що на конституційне подання мають право 45 народних депутатів. Тому КСУ зауважив, що законопроект треба погодити з тими положеннями, де є чітка кількість народних депутатів.
«Всі ці зауваження є по суті, і вони важливі. При цьому законопроект можна ухвалювати. В ідеалі було б, щоб парламент врахував ці зауваження КСУ, вніс їх до законопроекту, а потім знову подав до КСУ. А як буде – невідомо», – сказав Богдан Бондаренко.
За його словами, в Конституції написано, що законопроект може далі розглядатися парламентом, якщо КСУ визнав його конституційним за умови, «якщо немає застережень від КСУ».
«І тепер це «сіра зона», тому що коли Рада ухвалювала скасування недоторканності нардепів, КСУ сказав, що можна скасовувати, але у застереженнях можна було побачити, що так краще не робити. Парламент все одно ухвалив це, тому що КСУ використовує цю «сіру зону», – вважає Богдан Бондаренко.
Юрист зазначив, що президент подав 7 законопроектів щодо змін до Конституції, КСУ дав вже шість висновків, два з них негативні, а один – позитивний, але із застереженнями. «І як на нього реагувати? КСУ практично ніколи не давав негативних висновків, а тут раптом змінив практику. А перед цим у них був ще один негативний висновок щодо уповноважених парламенту. Основна думка висновку КСУ полягала в тому, що функції та повноваження цих уповноважених незрозумілі, а якщо так, то це порушує принцип юридичної визначеності й, в свою чергу, ст. 8 Конституції. Відповідно, законопроект неконституційний», – сказав юрист.
За його словами, водночас КСУ дав позитивний висновок до законопроекту щодо законодавчої ініціативи народу, в якому якраз нікому нічого не зрозуміло.
Тепер додалося політичних складнощів і для голосування законопроекту про скорочення кількості нардепів, адже опозиція може апелювати саме до застережень КСУ.
Раніше «Слово і Діло» писало, чому законопроект Зеленського про призначення директорів ГБР і НАБУ не пройшов конституційний контроль.
Також ми писали, що президент Володимир Зеленський запропонував внести зміни до Конституції щодо децентралізації.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA