Конституційний суд України дійшов висновку, що законопроект про закріплення в Конституції права президента призначати директорів Державного бюро розслідувань і Національного антикорупційного бюро дає занадто багато повноважень для глави держави. Що це означає на практиці, чи залишиться Роман Труба на посаді директора ДБР та де починається і закінчується межа повноважень КСУ, «Слово і Діло» розбиралось разом з експертом з конституційного права Богданом Бондаренком.
Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський вніс до Верховної ради законопроект, яким пропонується надати йому повноваження створювати НАБУ, призначати керівників НАБУ та ДБР, створювати і формувати кількісний склад спеціальних незалежних регуляторів, таких як НКРЕКП, Нацкомфінпослуг.
«З регуляторами все доволі просто. КСУ говорить про те, що їхня компетенція незрозуміла і, по суті, може створюватися подвійна вертикаль виконавчої влади, коли президент може за допомогою цих регуляторів вибудовувати паралельну Кабміну владу. Оскільки президент має бути свого роду балансером для Кабміну та парламенту, тому він не може брати на себе виконавчу владу, отже, КСУ дійшов висновку, що так не можна», – пояснив Бондаренко.
Також КСУ вважає, що призначення керівників ДБУ та НАБУ має бути в компетенції Кабміну.
«Виходячи з висновків КСУ, призначення директорів НАБУ та ДБР президентом може вплинути на залежність цих органів. Це правда, але так само можна сказати і про Кабмін. У будь-якому разі цей законопроект не може далі розглядатися Радою», – зазначив юрист.
Тепер виникла ситуація, коли ця законодавча ініціатива знімається з розгляду парламенту, а законопроект про ДБР ще не підписаний президентом, тому Роман Труба продовжує перебувати на посаді. Як бути в цій ситуації?
«За правилами треба було б зробити так. Оскільки є позиція КСУ, президент мав би ветувати свій законопроект про ДБР і внести до нього зміни про те, що директора цього відомства призначає Кабмін і паралельно ініціювати аналогічні зміни до закону про НАБУ. Найімовірніше, цього не станеться. Президент може сказати, що закон про ДБР це вже не зміни до Конституції, тому кому це не подобається, хай звертається знову до КСУ, щоб визнати закон неконституційним», – сказав Богдан Бондаренко.
Тобто Роман Труба залишатиметься на посаді, поки не набуде чинності закон про ДБР.
На думку Богдана Бондаренка, питання, яке розглядав КСУ, насправді непросте. «Суд перевіряв законопроект щодо відповідності статтям 157 та 158 Конституції, тобто мав визначити, чи не підриває цей документ незалежність країни, чи не вносились такі зміни в умовах воєнного стану та протягом року, чи не звужує він права та свободи людей. У цьому випадку КСУ схиляється до того, що йдеться про підрив незалежності. Це достатньо широке тлумачення», – вважає юрист.
Він пояснив, що з однієї сторони нові повноваження, дійсно, можуть посилити позиції президента, але з іншої – парламент як політичний орган, вносячи зміни до Конституції, встановлює владу, яка була делегована йому народом.
«Якщо парламент вирішив, що в нас має бути дуже сильний президент, то зрештою це і є воля народу. І тут виникає питання, наскільки далеко може втручатися у цей процес КСУ. Чи можуть судді заявити, що вони, як гарантери і запобіжники конституційних принципів, мають повноваження наполягати на тому, що не можуть допустити порушення балансу влади, якщо президент буде призначати керівників ДБР та НАБУ. Немає відповіді. Особливо якщо згадати, яким був КСУ кілька років тому», – розмірковує конституціоналіст.
З іншого боку, якщо припустити, що президент зможе повністю контролювати і впливати на ДБР і НАБУ, піде перекіс у всій правоохоронній системі, що може загрожувати узурпацією влади і, як наслідок, підриву незалежності держави. Саме з цього виходив КСУ у своїх висновках.
Раніше ми писали, що президент Володимир Зеленський запропонував внести зміни до Конституції щодо децентралізації.
Також ми розбирались, коли та яким чином відбудеться перезавантаження ДБР.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA