2019 рік політичного життя України був багатим на події. У непростий період агресії з боку РФ і складної соціально-економічної ситуації в Україні пройшли президентські та парламентські вибори. «Слово і Діло» підбило підсумки року та з’ясувало, що хорошого та не дуже сталось у країні. У коментарі порталу політичний експерт, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко підкреслив, що досягненням 2019 року можна вважати проведення демократичних, чесних та прозорих виборів. На його думку, це те, що поступово наближає Україну до європейської цивілізації та відтягує від Москви, де процедуру виборів можна назвати лише в лапках номінально демократичною, а насправді там панує автократичний режим однієї людини.
Олександр Мусієнко зауважив, що вибори продемонстрували та започаткували ще один позитивний тренд, спрямований на оновлення і зміну політичних еліт, про що красномовно свідчить практично непереможний результат як президента Володимира Зеленського, так і його партії «Слуга народу».
За словами Мусієнка, наразі важливо правильно цим шансом на оновлення скористатись і поряд із партією-лідером створювати рухи, об'єднання, партії та організації, до складу яких входитимуть нові люди, а не представники старих політичних еліт, що загалом має позитивно позначитися на розвитку держави.
Досягненням можна вважати внесення змін до Конституції України в частині скасування депутатської недоторканності, конкретизації повноважень президента України щодо антикорупційної політики, констатував політичний експерт.
Він позитивно оцінив заплановані президентом України зміни до Конституції, зокрема в частині децентралізації.
«Якщо ці зміни будуть ухвалені, то на місцях буде акумулюватися ще більше надходжень місцевих податків і зборів, а також частково від загальнодержавних податків, та будуть скасовані обласні державні адміністрації, що для нормального функціонування системи самоврядування є правильним кроком», – зауважив Олександр Мусієнко.
Політичний експерт звернув увагу на закінчення реформування Генеральної прокуратури та системи прокуратури в Україні загалом, що на його думку, є правильним кроком, оскільки українці остаточно розпрощаються із системою загального нагляду прокурорів «за всім і вся» у державі, що зберігалося фактично з радянських тоталітарних часів.
Експерт уточнив, що відтепер прокурори будуть здійснювати нагляд винятково за органами досудового розслідування та представляти державне обвинувачення в судах, що є нормальною європейською практикою.
«Також ухвалені низка законів в економічній площині та нормативні акти, які спрямовані на розбудову й покращення інфраструктури України. Наприклад, щодо розвитку внутрішнього річкового водного транспорту», – зазначив Мусієнко.
Водночас, за його словами, заклики Зеленського до інвесторів і представників західних фінансових кіл не набули великого успіху. Інвестиції в Україну надходять доволі мляво порівняно з тим ривком, якого потребує країна.
«Владі ще є над чим попрацювати, аби Україна стала дуже привабливою для інвесторів і, як результат, у нашій державі створювалися робочі місця, покращувалась інфраструктура, сплачувалась більше податків», – зауважив політичний експерт.
Керівник Центру військово-правових досліджень позитивно оцінив досягнення домовленостей про транзит російського газу на більш-менш вигідних для України умовах.
Олександр Мусієнко звернув увагу, що лунає багато критики щодо обсягів транзиту, які на 2020 рік мають скласти 60 млрд кубометрів, а з 2021 року знизитись до 40 млрд кубометрів. Однак, на його думку, не варто поспішати з критичними висновками, оскільки за сьогоднішніх умов малоймовірно, що газопровід «Північний потік-2» буде добудовано найближчим часом, якщо буде, дійсно, побудований.
Експерт вказав на ймовірність того, що обсяги транзиту російського газу українською територію складатимуть 50 і 60 мільярдів кубів навіть після 2021 року, оскільки альтернативи українській ГТС у росіян просто не буде.
Політичний експерт також акцентував увагу на діяльності «Нафтогазу» та уряду щодо проєктів, пов'язаних зі збільшенням видобутку українського газу. У цьому контексті заяви голови правління «Нафтогазу» Андрія Коболєва про те, що планується розвідка, буріння і майбутній видобуток газу з українських свердловин, є хорошим прикладом для подальшої роботи, спрямованої на підвищення газової незалежності України, зауважив він.
Керівник Центру військово-правових досліджень також позитивно оцінив проведення Нормандського саміту в Парижі та наголосив, що очікування окремих політиків тотальної «зради» не справдились.
«Президент гідно представив Україну на цьому переговорному майданчику й запропонував виконання пунктів Мінських угод так, як це вигідно національним інтересам держави чи, найімовірніше, навіть у тому форматі, який пом'якшить негативні наслідки для України, що закладені в угодах. Ініціатива української влади про необхідність зміни виконання Мінських угод за принципом «спочатку безпекові та гуманітарні питання, а після –політичні» – цілком правильна», – прокоментував Олександр Мусієнко.
Політичний експерт окреслив також перелік невдалих рішень та процесів. Зокрема, серед мінусів: відтермінування питання про запуск ринку землі в Україні, провал законопроекту щодо легалізації грального бізнесу, завершення року зі спадом промислового виробництва та дефіцитом Державного бюджету України.
Експерт уточнив, що здебільшого такі питання – проблеми уряду, однак це має свій негативний відбиток на іміджі президента та влади в цілому.
На його думку, для Кабміну Гончарука закінчення року можна вважати не дуже приємним і оптимістичним, враховуючи проблеми в економіці та обіцяне зростання економіки в 5-7% на рік.
Крім того, за словами Олександра Мусієнка, країна досі має слабкі інституції, що поряд із певною популістичною політичною складовою змушує президента вдаватись до «ручного управління» процесами.
«Глава держави дає доручення й органам місцевого самоврядування і навіть представникам бізнесу, як ми бачили зустріч із представниками нафтотрейдерів щодо зниження цін на пальне. Така ситуація може негативно відбитись на рівні інвестиційної привабливості країни», – підкреслив експерт.
Він уточнив, що це стосується також і незалежності правоохоронних органів. Скандал із керівництвом ДБР продемонстрував, що ймовірний вплив на слідчі, антикорупційні органи з Банкової може мати місце.
«Загалом 2019 рік приніс набагато більше позитиву, ніж негативу. Але помилки та прорахунки з боку влади є, над їх виправленням необхідно працювати», – резюмував Олександр Мусієнко.
«Слово і Діло» підбиває підсумки, як українські політики виконували обіцянки в 2019 році. Ми виділили найголовніші виконані та провалені зобов'язання глави держави.
«Слово і Діло» підбило підсумки року для парламенту і виділило головні виконані обіцянки.
Також читайте, як Рада і Кабмін впоралися з дорученнями Зеленського.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA