У рамках реформи прокуратури вже пройшла переатестація працівників Генеральної прокуратури. У підсумку з атестацією не впоралися 55,5% прокурорів. На чому «засипалися» прокурори, як проходило тестування й підсумкова співбесіда з працівниками Генпрокуратури, «Слово і Діло» розпитало члена кадрової комісії, яка працювала під час переатестації, кандидата юридичних наук Геннадія Дубова.
Реформа передбачає ліквідацію Генпрокуратури і звільнення всіх її працівників. Охочі влаштуватися на роботу в Офіс генпрокурора, який буде формуватися, починаючи з 2 січня 2020 року, повинні були пройти переатестацію.
За словами Геннадія Дубова, переатестація проходила в два етапи. Працівники прокуратури повинні були здати два тести – на знання законодавства і загальні навички роботи, після чого тих, хто набрав хоча би мінімальні бали, допускали до співбесіди, де працівників прокуратури перевіряли за критеріями доброчесності, етики, а також професійних знань і умінь.
До атестації залучалися 7 комісій, з них одна проводила тестування, а решта – співбесіди. Відзначимо, що комісії формувалися так, щоб три члени були відібрані прокуратурою і троє – за рекомендацією міжнародних організацій, дипломатичних представництв тощо. Геннадія Дубова рекомендували міжнародні організації. За його словами, п'ятеро із шести членів комісії, в яку потрапив він, не були прокурорами і ніколи раніше не працювали в органах прокуратури.
«Для мене було несподіванкою те, що мене запросили в комісію. Шукали незаангажованих людей. Зі мною в комісії був глава Гельсінської правозахисної групи, два професори, я - доцент, кандидат юридичних наук, заступник генпрокурора та один адвокат. П'ятеро з шести були прокурорськими працівниками і ніколи раніше не працювали в прокуратурі», – сказав Дубов.
За його словами, частина співробітників прокуратури не написала заяву на проходження переатестації. Отже, вони будуть автоматично звільнені у зв'язку з ліквідацією Генпрокуратури. Ще частина – завалила тести. Решта пройшли далі і вирушили до кадрових комісій на співбесіду, під час якої треба було отримати 4 голоси членів комісії, до складу якої входило 6 чоловік. Ті, хто не проходив співбесіду, припиняли свій трудовий шлях в органах прокуратури.
Оскільки з тестами працювала окрема комісія, Дубов сказав, що детально їх не вивчав. З 6 тис. тестових питань, кожен прокурор отримував по 100 питань. «Була повна можливість підготуватися. Всі питання були у відкритому доступі», – вважає юрист.
Що стосується співбесіди, то комісія отримала матеріали за кожним працівником прокуратури – декларації, інформацію щодо майна родичів, правопорушень, які він здійснював, скажімо, скільки разів перевищував швидкість за кермом або в яких дисциплінарних правопорушення був помічений.
«Рішення стосовно кожного працівника прокуратури повинно було бути мотивованим. Треба було обгрунтувати, чому працівник прокуратури доброчесний або, навпаки, недоброчесний. У нашій комісії не пройшли співбесіду близько 10%. Ми провели співбесіди зі 141 людиною, і в нас не пройшли 12. При цьому ми не бачили, як працювали інші комісії. В одній з комісій не пройшов співбесіду кожен третій», – розповів Геннадій Дубов.
На співбесіду працівники прокуратури потрапляли рандомно. Формувався список прізвищ за алфавітом і далі по днях розбивався рівномірно між усіма комісіями. Генпрокурор не проходив співбесіду, тому що його призначає Верховна рада, а його заступники очолили три комісії.
Підстави, через які люди не пройшли співбесіду, були різні, але найчастіше – за критерієм доброчесності.
«В одному випадку з'ясувалося, що, будучи слідчим з особливо важливих справ, людина надавала юридичні послуги третім особам. Він стверджував, що за гонорар їздив до суду як представник за дорученням. Це неприпустимо для працівника органів прокуратури», – зазначив член кадрової комісії.
Багато прокурорів не пройшли співбесіду через нечистоплотні ситуацій з нерухомістю. У кількох випадках працівники прокуратури знімали нову квартиру в центрі Києва у найближчого родича за 1 гривню. Наприклад, один прокурор орендував за 1 гривню квартиру на Печерську у сестри, яка при цьому жила в однокімнатній квартирі й виплачувала кредит за житло.
«Був прокурорський працівник, який «відзначився» тим, що в населеному пункті п'яний вранці стріляв з рушниці по горобцях. Були такі, які років два-три тому захистили дисертацію і не могли пригадати, на яку тему. Ще в одному випадку з'ясувалося, що людина, не маючи свого житла, систематично і часто відпочивала в Таїланді, Еміратах, вочевидь, не за доходами. У цієї людини, до речі, теж квартира була в оренді за 1 гривню», – розповів Геннадій Дубов.
Комісія могла перевірити прокурорів і на знання законодавства. Перед співбесідою всі вони писали практичні завдання – вирішували юридичну задачу з кримінального права.
«В цілому я був приємно здивований багатьма речами. У мене був стереотип, що в Генпрокуратурі всі, скажімо так, дуже забезпечені люди. А фактично близько 90 відсотків – люди скромні і багато хто живе в гуртожитках. Адже багатьох працівників Генпрокуратури набирають з областей. Видно за непрямими ознаками, що це правда, і багато хто живе в гуртожитках», – переконаний юрист.
Також Геннадій Дубов відзначив прозорість роботи комісії. «Не було якихось списків, вказівок стосовно певних співробітників. Навіть самі прокурорські працівники і голова комісії підкреслено не нав'язували свою думку», – зазначив Дубов.
Раніше ми писали, що Генпрокуратура звільнить сотні прокурорів, які відмовилися від переатестації.
Також ми розбиралися, у чому суть реформи прокуратури і наскільки скоротиться штат її працівників.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA