Сьогодні, 13 січня, почнеться публічне обговорення фінальної версії земельної реформи. Під час заходу представники уряду, депутати фракції «Слуга народу», аграрного комітету Верховної ради озвучать фінальну версію земельної реформи в Україні. Профільний комітет ще наприкінці 2019 року рекомендував парламенту ухвалити в другому читанні законопроект про ринок землі. У коментарі «Слово і Діло» політолог Костянтин Бондаренко позначив, що є противники президента України Володимира Зеленського та противники безпосередньо земельної реформи. Обидві категорії потрібно розділяти в цьому питанні.
На думку експерта, до другого читання не вирішені проблеми за двоми ключовими позиціями, які й стануть каменем спотикання для реалізації голосування. Це питання про допуск іноземців на ринок землі в Україні та щодо кількості гектарів в одні руки.
Костянтин Бондаренко звернув увагу, що противники земельної реформи хочуть бачити механізми, які запобігали б встановленню влади над українською землею з боку іноземців.
«Якщо в процесі обговорення вийде прислухатися до аргументів критиків, не за принципом «а Баба-Яга проти», а за принципом конструктивної критики, можливо, рішення про приватизацію землі ухвалять швидше та позитивно», – прокоментував Бондаренко.
За його словами, владі вкрай важливо знайти способи позбутися більшості фобій, які досі існують в українському селі, зокрема про те, що прийде якийсь господар і скупить пів України. При цьому експерт також виступив проти допуску іноземців на український ринок.
Політолог не виключив, що на цьому тлі та у зв'язку з наміром влади все-таки проголосувати за земельну реформу, в другому читанні будуть протести, але головне – наскільки вони будуть впливовими.
«На жаль, зараз у команді Зеленського немає людини, яка здатна була б нормально, людською мовою, донести позицію влади громадянам, у тому числі з цього питання», – поділився спостереженнями політолог.
Однак експерт позитивно оцінив пропозицію Зеленського про те, що в Україні потрібно встановити право володіння щонайбільше 10 тис. гектарів для однієї людини.
«Це істотний компроміс, який може вплинути на ухвалення рішення», – додав Бондаренко.
У свою чергу, експерт з адмінреформи, директор інституту розвитку територій Юрій Ганущак прокоментував, що немає ніякої проблеми щодо того, що іноземці скуплять землю і на ній працюватимуть як фермери. Фізичний максимум для фермера, який є в питанні освоєння землі, – це 300 гектарів.
«Це і є припустимі межі для купівлі. Решта – в оренду на 50 років. Оренда відрізняється від купівлі-продажу тим, що, якщо не виконують умови оренди, держава забирає безкоштовно на підставі порушення умов оренди. Якщо це продали, де ми знайдемо гроші для викупу? При цьому у фермерів немає грошей для викупу землі, а кредити по 15-20%», – підкреслив Юрій Ганущак.
Він акцентував, що проблема з іноземцями надумана і в такий спосіб приховують іншу мету – закупвлі землі неукраїнськими агрохолдингами. Китайці переб'ють будь-яку ціну, зазначив Ганущак, а також звернув увагу, що в китайців вже зарезервовано 150 мільярдів.
У цілому, на думку експерта, немає нічого поганого в тому, щоб іноземці конкурували з нашими фермерами, а ті, своєю чергою, чогось навчалися в них.
Нагадаємо, у середині листопада 2019 року депутати Верховної ради в першому читанні схвалили проєкт закону, який дозволяє продаж земель сільгосппризначення.
Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук анонсував відкриття ринку землі в Україні з 1 жовтня 2020 року. Додамо, Володимир Зеленський пообіцяв, що в 2019 році буде вирішено питання про зняття мораторію на землю, якщо у вересні вже буде сформовано уряд, але провалив обіцянку.
Раніше «Слово і Діло» подивилося, що із земельного питання обіцяли політики і партії.
Також читайте, яка вартість гектара в країнах Європи і Північної Америки.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA