Законопроект про медіа планували розглянути останнього пленарного тижня другої сесії, але на засіданні комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики фракції «ЄС» та «ОПЗЖ» заявили, що планують подати альтернативні ініціативи. Мають час до 16 січня. Є варіант, що законопроект буде передано на доопрацювання ще до першого читання. Принаймні таку рекомендацію дало Головне науково-експертне управління Верховної ради. Що становить законопроект, який має стати Інформаційним кодексом країни, чи можна буде блокувати сумнівні сайти, при цьому зберігаючи свободу слова в країні, та не тиснути на тих, хто працює в правовому полі,а також що варто було б виправити у цьому розлогому документі на 175 сторінок, «Слово і Діло» спитало в юристів.
Беззаперечним плюсом є те, що цей законопроект поєднує в собі українське законодавство про медіа і стане таким собі Інформаційним кодексом України. Застарілі норми законів відходять у минуле, а нове законодавство буде приведено до відповідності із європейським, чого вимагає Угода про асоціацію з ЄС. Про це в коментарі «Слово і Діло» сказав юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров.
Зокрема, він зазначив, що нарешті з'являється спроба регулювання онлайн-медіа, принаймні сайти неможливо блокувати без рішення суду. Позитивом є те, що зберігаються квоти на національний продукт і українську мову , а також передбачено деякі запобіжники від інформаційних атак країни-агресора.
Завдяки тому, що статус телеведучих відокремлено від журналістів, політики не зможуть називати себе журналістами. Безумовним плюсом є те, що процедура призначення членів Нацради з питань телебачення та радіомовлення передбачає проведення конкурсу.
«Основною проблемою законопроекта є те, що він не чітко відрізняє, хто підпадає під дію цього закону, а хто – ні. Зокрема, нещодавно в нас була дискусія з одним з його розробників, який щиро вважає, що виписаний у законопроекті механізм не включає в перелік онлайн-медіа тих, хто не захоче реєструватися», – зазначив Алі Сафаров.
Нацрада з питань радіо та телебачення регулюватиме діяльність усіх ЗМІ, зокрема, накладатиме штрафи в разі порушень або звертатиметься до суду задля блокування сайтів-порушників.
За словами юриста, при цьому відкритим залишається питання, якщо онлайн-медіа не зареєструвалося в реєстрі, то чи може Нацрада на нього накладати стягнення, наприклад, на той інтернет-ресурс, який здійснює підривну діяльність проти України, публікуючи певні матеріали, – це сумно.
Причому ті, хто законослухняно реєструються, будуть під пильним наглядом регулятора, а ті, хто працюють незаконно, лишаються безкарними.
«Дуже проблематичними є питання відокремлення онлайн-медіа від решти інформаційних ресурів і питання щодо того, як держава Україна може впливати на іноземні онлайн-медіа. У законопроекті пропонується блокувати їх через провайдерів. Провайдери від цього відмовляються, бо це є грубим порушенням правил користування інтернетом. Це може спричинити велику проблему з інтернетом в Україні в цілому», – зауважив Алі Сафаров.
Юрист додав, що зараз є можливість блокування сайтів у рамках цивільно-правового процесуального законодавства.
«Можна подати позов на спростування неправдивої інформації та клопотання до суду про те, що в якості запобіжного заходу припинити розповсюдження цієї інформації. Це обмеження передбачено як українським, так і міжнародним законодавством», – уточнив Алі Сафаров.
У законопроекті про медіа Нацрада може звертатись до суду, який виноситиме рішення за кожною окремою справою. Цим займатиметься суд адміністративного судочинства, який не має великого досвіду в таких справах.
За його словами, не зовсім зрозуміло, куди підпадає той самий YouTube, який є соціальною мережею, але має ознаки аудіовізуальних медіа.
«Саме з цієї невизначенності випливають й всі інші проблеми законопроекту», – підкреслив юрист, додавши, що цей документ розроблявся дуже довго і складно, ще з часів минулого скликання Верховної ради, але без широкої участі медіаспільноти.
Як своєрідний кодекс, законопроект про медіа охоплює всі засоби масової інформації – друковані ЗМІ, телебачення (супутникове, кабельне), радіо, діяльність провайдерів, онлайн-медіа. При цьому, на думку Алі Сафарова, основну увагу розробники приділили радіо та телебаченню і значно менше розуміння і уваги – друкованим ЗМІ та онлайн-медіа.
«Пропонується, що друковане ЗМІ під час реєстрації має вказувати тираж, хоча щоразу він може відрізнятися. Також в проєкті зазначається, що ознакою друкованого ЗМІ є схожість дизайну, але він також може відрізнятися, наприклад, випуск вихідного дня від щоденного. Таке ЗМІ стає не дуже зрозумілим і через це можуть виникати проблеми, зокрема, для реалізації бізнес-проєктів, які зараз життєво необхідні більшості друкованих медіа», – пояснив він.
Щодо санкцій, Нацрада накладатиме штрафи в розмірі від 1 до 5 мінімальних зарплат. Для фізичної особи, яка намагається самотужки утримувати онлайн-медіа, це буде дуже відчутна сума, а для великого холдінгу – пройде майже непомітно.
«Залишається купа питань і суперечок, як саме цей закон буде застосовуватися. Зокрема, він передбачає відповідальність за пропаганду якихось речей. Але слово «пропаганда» в термінології не визначено. Чи будуть санкції за пропаганду здорового способу життя? Можуть виникати проблеми, якщо ЗМІ порушуватиме питання, що стосуються пропаганди якихось спірних речей, наприклад, пропаганди абортів чи відмови від вакцинації. Болючі теми, які не мають у суспільстві однозначного ставлення, можуть призвести до ситуації, коли це буде використано проти свободи слова», – зауважив юрист.
У цілому законопроект, на думку Алі Сафірова, має багато положень, які неузгоджені між собою і багато моментів, з якими незрозуміло, як працювати.
«Я щиро сподіваюся, що законопроект піде на доопрацювання, бо якщо він пройде перше читання, вносити зміни можна буде тільки до того тексту, який вже ухвалено», – сказав він.
Погоджується з колегою експерт з конституційного права Богдан Бондаренко, який підкреслив, що структура проєкту закону надто складна і заплутана.
«У законопроекті дуже серйозні проблеми з термінологією. Зокрема, слово «пропаганда» зустрічається 10 разів, при цьому чіткого визначення цьому терміну немає, а відповідальність може бути навіть кримінальна», – зазначив юрист.
За словами Богдана Бондаренка, більшість санкцій передбачені за те, що може розцінюватися як оціночне судження. Отже, складно зрозуміти, за що саме можна притягнути ЗМІ, тому в кожній окремій справі суд має визначатися на свій розсуд. Принаймні штраф чи заборону на мовлення або блокування сайту також можна оскаржити.
Оскільки законопроект виписаний у такий спосіб, що складно визначитися, де межа регулювання, відповідно, виникає ризик корупції та, власне, зловживання можливостями регулювання.
Раніше «Слово і Діло», підбиваючи підсумки другої сесії Ради IX скликання, підрахувало, скільки обіцянок виконали нардепи.
Також ми писали, за що фракції і групи готові голосувати 14-17 січня.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA