У Києві через закриття метрополітену створився транспортний колапс, люди штурмують автобуси, а поліцейські намагаються не пускати до транспорту понад 10 осіб. На деяких автобусних зупинках утворилися черги завдовжки 100 метрів, а, щоб потрапити до автобусу, доводиться витрачати 2-3 години. У коментарі «Слово і Діло» політолог Володимир Золотарьов пояснив, що подібні карантинні заходи не приносять користі, адже велика частина людей перейшла на наземний транспорт, а директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин назвав рішення влади зупинити роботу некваліфікованим, що ускладнює не тільки життя громадян, але і завдає негативних економічних наслідків.
Володимир Золотарьов пояснив, що метро – консервативний транспорт і маневрів не багато, оскільки збільшити, наприклад, кількість вагонів неможливо. Розмір колії, довжина платформи і багато інших ключових чинників. Однак можна було діяти в інший спосіб – зосередитися на наземній транспортній інфраструктурі, констатував він.
Політолог звернув увагу, що в різних містах, штатах і навіть в Індії є різні види транспорту на вибір та за вартістю.
«Є дешевий транспорт, який їздить завантажений більш ніж на повну, і є дорогий транспорт. Тобто, якщо людина хоче їхати безпечно, це можливо, але коштує дорожче. Нічого нового вигадувати не потрібно. Можливо, Україні варто більш ретельно переглянути питання регулювання: за ціною та за кількістю маршрутів. У такому разі кожен буде планувати поїздки вже по-іншому, розраховувати на що вистачить грошей, на що – ні, чим можна пожертвувати. Це прерогатива київської влади», – прокоментував Володимир Золотарьов.
Експерт підкреслив, що такого громадського транспорту як в Україні, немає вже практично ніде, у тому числі це стосується ціни. Стан громадського транспорту жахливий, автобуси й трамваї постійно ламаються, а ремонт коштує дуже дорого, зазначив він.
На його думку, київській владі варто переглянути питання ціни і кількості маршрутів, можливо хоча б на певний період.
Василь Юрчишин, у свою чергу, назвав невмілим та некваліфікованим рішення влади щодо транспорту.
«Незрозуміло взагалі, для чого було закривати метро. Все одно всі користуються наземним транспортом. Більш того, метрополітен – якраз той вид транспорту, який легше дезінфікувати», – підкреслив Юрчишин.
Він також висловив розчарування щодо закриття метро і пояснив, що владі потрібно було збільшити частоту поїздів у кілька разів. Тож можна було зменшити масове скупчення людей у вагонах.
За словами економіста, рішення закрити метро було некваліфікованим. Тим більше, якщо врахувати, що близько третини робочих місць у Києві забезпечують жителі Київської області.
Василь Юрчишин пояснив, що заборона перевезень також належить до дестабілізаційних процесів, що позначається на психологічному стані та поведінці людей. Зовнішні прояви цього – валютні коливання.
Нагадаємо, у Києві з 18 березня пасажирів без масок заборонено пускати до громадського транспорту у зв'язку з карантином через коронавірус.
Як змінилось життя у столиці – у нашому фоторепортажі.
Як намагаються зупинити коронавірус у різних країнах світу – за посиланням.
Також «Слово і Діло» вирішило нагадати, які симптоми коронавірусу та як від нього вберегтися.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA