Які б обіцянки чи пропозиції не лунали від чиновників із приводу послаблення податків та орендної плати на період карантину, важливо розуміти, що платити рано чи пізно доведеться, тому варто вже зараз домовлятися, на яких умовах повертати борги. Таку думку «Слово і Діло» висловив юрист Андрій Вігірінський, коментуючи заяву заступника міністра внутрішніх справ України Антона Геращенка про те, що держава запропонує власникам квартир «йти на зустріч» квартиронаймачам.
Нагадаємо, Геращенко сказав, що готується низка законопроектів, що стосуються податкового послаблення, а також нормативні акти, «де буде запропоновано орендодавцям йти на зустріч орендарям: це стосується сотень тисяч людей у нашій країні, які орендують квартири».
На думку юриста, Геращенко погарячкував щодо оренди житла, зазначивши, що в цілому відносини оренди можна розглядати в декількох площинах.
«Перший аспект, коли орендодавцем є органи державної влади, місцевого самоврядування або Фонд держмайна. У такому разі в оренду зазвичай здаються нежитлові приміщення під офіси або приміщення для ведення господарської діяльності. У зв'язку із запровадженням надзвичайної ситуації і карантинних заходів бізнес простоює і в таких випадках, коли орендодавцем виступає держава, може бути підписано угоду про те, що поки бізнес не функціонував, а приміщення не використовувалося, орендна плата може не стягуватися, крім, припустимо, комунальних послуг», – сказав юрист.
Вігірінський пояснив, що така угода може бути підписана лише в разі, якщо згадані норми про тимчасову несплату оренди будуть ухвалені на державному рівні, оскільки фактичні орендодавці, які представляють державу, не можуть самостійно ухвалювати такі рішення.
Юрист зазначив, що, якщо держава дасть можливість не платити за оренду держмайна, Фонд держмайна не виконає план з оренди державної комунальної власності. Отже, і надходження до бюджету скоротяться.
«Приватні правовідносини також можна структурувати. Власник нежитлових приміщень у торговельних або офісних центрах знають, що люди, які в нього орендують приміщення, не працювали, прибуток не отримували, розраховуватися вони не можуть. При цьому орендодавець розуміє, що йому простіше зберегти з орендарем ділові відносини, ніж намагатися шукати нового клієнта. Думаю, що суб'єкти-господарники знайдуть компроміс», – зазначив Вігірінський.
При цьому юрист уточнив, що втручання держави в приватні господарські відносини не передбачається Господарським кодексом України. Тому держава може на рівні рекомендацій звернутися до орендодавців з тим, щоб у бізнесу була можливість уникнути банкрутства і домовитися між собою.
«Третій варіант – люди, які винаймають житлову нерухомість. Можна піти за принципом бізнесу і домовитися, можливо, про розстрочку виплат із продовженням терміну оренди. Це спрацює, якщо є обопільне бажання домовиться. Той же орендодавець розуміє, що є витрати на комуналку, яку буде покривати наймач житла. Проблема в тому, що велика кількість житла в країні здається без договору. У цьому разі орендар не зможе звернутися до держорганів, якщо його спробують виселити», – підкреслив юрист.
Навіть якщо людина, яку виселяють, звернеться до поліції та доведе, що вона тривалий час винаймала квартиру і вчасно платила оренду, то максимум, що може зробити поліція, – звернутися до податкової. Навряд чи це закінчиться кримінальним переслідуванням орендодавця, найімовірніше, йому просто донарахують податки.
Подібні випадки вирішують у приватно-правовому порядку. Держава не може вписати імперативну норму до Цивільного кодексу з формулюванням: «Пробачити борг». До того ж, держава не буде компенсувати ці виплати.
Тому платити доведеться, і важливо знайти можливість домовитися зі своїм орендодавцем полюбовно.
Раніше «Слово і Діло» вивчало, на чому хотів заощадити Кабмін, запропонувавши урізати бюджет через коронавірус.
Також ми розбиралися, що буде з економікою України після карантину.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA