Зростання рівня безробіття стане однією із головних ознак економічної кризи, яка спіткає Україну в поточному році. Падіння економіки, спричинене світовими тенденціями, лише поглибиться через ситуацію із карантинними заходами, які запроваджені для протидії поширенню пандемії коронавірусу COVID-19.
Проблемою для України в нинішньому стані справ стане те, що збільшиться не лише офіційний рівень безробіття, але суттєво погіршиться ситуація на так званому чорному ринку праці. А закриття кордонів та негативні тенденції в економіках європейських країн, також помножених на наслідки пандемії коронавірусу, лише збільшать зворотній потік українських заробітчан додому в наступні 6-9 місяців.
Цими днями уряд вже відкоригував економічні показники на 2020 рік. Очікувано, що проблем із безробіттям не уникнути. У Кабміні прогнозують збільшення його рівня з 8,1% до 9,4 вже за підсумками року. Пік безробіття припаде на перше півріччя поточного року, тоді як у другій половині уряд очікує поступового відновлення економіки та покращення стану справ.
Як зміниться ситуація на ринку праці? Як загалом пандемія коронавірусу та карантинні заходи вкупі з кризою в економіці вплинуть на зайнятість українців? Які превентивні заходи, можливо, було застосувати? Які ідеї міг би запропонувати уряд своїм співгромадянам, аби зменшити рівень безробіття?
Тривожна тенденція
Ухвалюючи антикризові законопроекти для подолання наслідків пандемії, народні депутати також передбачили, що карантин може стати підставою для отримання допомоги з часткового безробіття.
Загалом держава не була готовою до сценарію падіння економіки. Тож цілком ймовірно, що соціальні виплати будуть нести суттєве навантаження на державний бюджет. Ще в січні поточного року попередній міністр економіки Тимофій Милованов, посилаючись на дані Державної служби зайнятості, зазначав, що у 2020 році кількість зареєстрованих вакансій має зрости на 6% порівняно з 2019 роком. У перші місяці 2020 року уряд Олексія Гончарука фіксував зниження рівня безробіття.
У попередньому уряді сподівалися, що на обсяги пропозиції робочої сили на ринку праці впливало подальше збільшення обсягів необхідного для виходу на пенсію страхового стажу, а також гарна динаміка зростання рівня оплати праці. Натомість в уряді Дениса Шмигаля вже не такі оптимістичні. Рівень середньої зарплати, за прогнозами уряду, впаде з 12 до 11 тисяч гривень на місяць.
Наприкінці січня 2020 року у Фонді загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зазначали, що збільшили на 500 мільйонів гривень видатки на активні програми сприяння зайнятості. До того ж, Фонд звітував про збалансований бюджет, адже мав отримати більше доходів, аніж планувалося видатків. Схоже, карантинні заходи для протидії пандемії коронавірусу мали б суттєво вплинути на політику Фонду, адже парламент та уряд звільнили підприємців від сплати ЄСВ протягом двох місяців, а до того ж, прогнозується, що багатьом представникам малого та середнього бізнесу взагалі доведеться тимчасово припинити свою діяльність до кращих часів.
Станом на 1 лютого 2020 року кількість зареєстрованих безробітних становила 373 тисячі осіб, але вже в березні-квітні рівень безробіття може суттєво зрости. За даними Федерації профспілок України, вже в січні-лютому поточного року на 8% порівняно з таким же періодом 2019 року збільшилася кількість осіб, які скористалися послугами Державної служби зайнятості. На період карантину багато підприємств не скорочували персонал, однак відправляли робітників у оплачувані чи неоплачувані відпустки, або переходили в дистанційний режим роботи. Як далі будуть складатися відносини між працедавцями та найманими працівниками, оцінити важко, адже період карантину ще не закінчився, а негативні наслідки для бізнесу та економіки в цілому остаточно не зрозумілі.
Вплив заробітчан
Один із найбільших викликів для ринку праці в Україні на найближчі пів року – закриття кордонів із країнами-сусідками з ЄС та повернення українських заробітчан. Питання не лише у карантинних заходах всередині нашої держави, але й суттєве падіння економіки в ЄС та загалом у світі.
Ситуація із поверненням українських заробітчан вплине одразу на кілька аспектів. По-перше, посилить усі негативні фактори із безробіттям на внутрішньому ринку, адже збільшить конкуренцію, що впливатиме на ще більше зниження зарплат. Адже українці їхали за кордон саме через низьку оплату праці на внутрішньому вітчизняному ринку та в пошуку нових можливостей і перспектив за межами України.
По-друге, через повернення додому автоматично зменшиться обсяг валютних надходжень з-за кордону, які в попередні роки неабияк підкріплювали національну валюту та стимулювали вітчизняну економіку, особливо в регіонах.
По-третє, відсутність сприятливих можливостей для розвитку бізнесу та безробіття призведе до посилення соціальної напруженості та створення різноманітних «нелегальних» бізнесів і збільшення обсягів тіньового ринку.
Держава не врятує?
На жаль, поки що держава не може запропонувати комплексних програм і для заробітчан, і для вітчизняного бізнесу для вирішення проблеми безробіття.
Підприємці більш песимістичні у своїх прогнозах, аніж уряд. У спільній заяві одразу вісьмох різноманітних бізнес-асоціацій та громадських організацій йдеться про те, що у 2020 році безробіття може сягнути рекордних 12%. І це лише за офіційними даними.
У період турбулентності потрібно змінювати вектор зусиль держави. Звісно, соціальна підтримка наразі є дуже важливою для найбільш нужденних верств населення. Утім, потрібно «розвернути» логіку впливу держави із умовної «допомоги» на «стимулювання». Саме про це активно намагаються сказати представники бізнесу. Однак наразі спроможності держави дуже слабкі. Тож цілком логічно, що всі зусилля повинні бути спрямовані на відновлення співпраці із МВФ та міжнародними партнерами – без їхньої підтримки втриматися на плаву, не кажучи вже про відновлення економіки, на жаль, не вдасться.
Рецепти в боротьбі з безробіттям
Що могла би запропонувати держава в боротьбі з безробіттям?
Насамперед це два основних вектори. По-перше, економія видатків, включаючи і перехід на адресні програми підтримки, скорочення зарплат та надлишкових статей витрат у державному секторі (передусім йдеться і про топчиновників, суддів, правоохоронні структури).
По-друге, це програми стимулювання бізнесу шляхом різноманітних кредитних програм. Зокрема, за прикладом США компанії та підприємці, які не звільняли персонал під час кризи, могли б отримати додаткові преференції в отриманні кредитних коштів або зниження відсоткових ставок. А можливо, «кредитні канікули» чи «прощення» нарахованих відсотків за певний період.
Насамкінець, держава в питанні працевлаштування та нейтралізації процесів безробіття могла б піти шляхом реалізації масштабних інфраструктурних проєктів. Це побудова доріг, відновлення потенціалу туристичної галузі. Саме в такий спосіб свого часу пішла Туреччина, скориставшись підтримкою кредитів від МВФ. За рахунок таких проєктів можна було б суттєво знизити безробіття та водночас отримати «точки зростання» для економіки України в найближчому майбутньому.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»