Мер Києва Віталій Кличко допускає, що в разі погіршення епідемічної ситуації в Києві можуть заборонити рух приватного транспорту. «У разі, якщо у нас буде поширюватися ця хвороба досить сильно, якщо ми побачимо збільшення, для того, щоб не було інфекційного вибуху, де можуть бути інфіковані тисячі або десятки тисяч людей, ми однозначно будемо ухвалювати більш жорсткі правила і можемо припинити взагалі пересування вулицями нашого міста для приватного транспорту», – обґрунтував Кличко. У коментарі «Слово і діло» політолог, керівник Фонду «Українська політика» Кость Бондаренко критично оцінив дану заяву мера і пояснив, що ініціатива протизаконна та нереалістична технічно.
«Напевно, мер недостатньо добре знає українське законодавство», – поділився думками експерт.
Кость Бондаренко вказав на статтю 33 Конституції України, яка забороняє будь-кому обмежувати право громадян на пересування.
Також є закон про «Санітарно-епідеміологічне благополуччя населення», який передбачає, що встановлювати карантинні обмеження може тільки Санепідемслужба, яка після Майдану ліквідована.
«На сьогоднішній день такої структури, як Санепідемслужба в Україні не існує. Є тільки заступник міністра охорони здоров'я, який відповідає за санітарно-епідеміологічну ситуацію. Однак у нього немає таких повноважень, щоб забороняти рух особистого транспорту», – констатував політолог.
За його словами, впровадження навіть гіпотетично таких заходів протизаконно і не реалістично. Більш того, це може мати наслідки безпосередньо для мера, якщо Кличко спробує їх запровадити.
«Вкрай до того, що Кличко може опинитися на лаві підсудних за порушення Конституції України», – припустив Кость Бондаренко.
Керівник Фонду «Українська політика» також звернув увагу на заяву міністра охорони здоров'я Максима Степанова про те, що уряд планує посилити карантинні заходи в Україні, зокрема обмежити час перебування людей на вулиці. Експерт також назвав це висловлювання антиконституційним.
Політолог пояснив, що впровадження комендантської години та будь-яких обмежень щодо пересування громадян, навіть тих, які діють відсьогодні, з точки зору закону можливі тільки після оголошення режиму надзвичайного стану.
Надзвичайний стан затверджується на підставі указу президента, засідання РНБО і повинно бути підтверджено ВР, указав він.
«Чи можливо зараз впровадити надзвичайний стан? Про це, звісно, говорять, але навряд чи це можливо. Якби це було так, то вже давно впровадили б», – прокоментував політолог.
Кость Бондаренко підкреслив, що режим надзвичайної ситуації в Україні не передбачає обмежень пересування ні для громадян, ні для транспорту. Передбачено лише особливий екстрений характер роботи органів місцевого самоврядування, органів влади, медичного персоналу.
Керівник Фонду «Українська політика» зауважив, що Україні не потрібно зловживати і вдаватися до крайнощів у питанні обмежень. Досвід Італії, Іспанії та низки країн показав, що жорсткі заходи не дають бажаного ефекту.
«Можливо, слід припинити зациклюватися на обмеженнях? Можливо, краще скоротити військові витрати і переправити їх в медичну галузь? Якщо на сьогоднішній день наш головний ворог – інфекція, то потрібно боротися з нею медичним шляхом, підтримати лікарів. Від цього буде більше користі, ніж від будь-яких карантинних обмежень», – резюмував керівник Фонду «Українська політика» Кость Бондаренко.
Нагадаємо, 17 березня о 23:00 припинили рух метрополітену в Києві. З 23 березня столиця зупинила майже весь громадський транспорт. 2 квітня Кабмін ухвалив постанову, якою посилив попередні правила та заборони карантину з 6 квітня.
«Слово і діло» пропонує порівняти, як штрафують за порушення правил карантину в Україні та інших країнах.
Який алгоритм дій при зараженні коронавірусом – читайте за посиланням.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA