16 тисяч правок, які подані до законопроекту, можуть заблокувати роботу Ради на тривалий час і ускладнити отримання будь-якої допомоги від МВФ. Таке припущення в коментарі «Слово і діло» зробив експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко.
Експерт висловив здивування з приводу поведінки позафракційного депутата Антона Полякова, який подав понад 6 тисяч правок до «антиколомойського закону» і висунув вимоги до влади.
«Вимоги нардепа виглядають безглуздо. Замість того, щоб зосередитися на негативних моментах законопроекту, дати хоча б якесь обґрунтування, як це роблять більш досвідчені колеги нардепа, коли говорять про те, що це питання національного суверенітету та захисту банківської системи, Антон Поляков просто демонструє, що зацікавлений «валити» законопроект і затягувати його розгляд», – поділився враженнями Петренко.
На його думку, щоб забезпечити голосування за законопроект, можуть змінити Регламент. Також політолог пояснив, що через величезну кількість правок робота ВР може бути заблокована. Тому вже не монобольшість, а потрійна більшість в особі «ЄС», «Голосу» і частини «Слуги народу», яка орієнтується на ОПУ буде внесено зміни до Регламенту.
Фахівець також звернув увагу на інформацію про те, то правки зможе подавати тільки певна кількість депутатів, а не одноосібно.
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко припустив, що зараз спробують внести зміни до Регламенту, щоб якомога швидше розглянути правки. Також можливо їх об'єднають за блоками, а якісь будуть розглядати пакетом.
Однак для цього все одно потрібен час і добре організована робота парламенту, а з цим є проблеми, підкреслив Ігор Петренко.
На його погляд, проблеми з парламентом і монобольшістю вже очевидні, а подібного роду законопроекти, як «антиколомойський» вносять ще більше складнощів в роботу парламенту.
Також експерт також висловив сумніви з приводу того, що МВФ зможе надати допомогу Україні без ухвалення даного закону.
Ігор Петренко аргументував, що законопроект про ринок землі, який також був у числі вимог МВФ, вийшов досить компромісним. Для МВФ українська земля цікава в якості застави під кредитні кошти, але для зовнішніх гравців щонайменше два роки ситуація залишається невигідною.
«МВФ вже погодився на компроміс, коли схвалив поетапну земельну реформу. Тому в питанні закону про банки кредитори будуть вже більш принципові. Тим більше вони і так пішли на поступки, дозволивши отримання компенсації. Представники МВФ раніше наполягали на тому, що ніякої компенсації бути не повинно. Навряд чи кредитори підуть на більш глибокі компроміси», – резюмував експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко.
«Слово і діло» пропонує подивитися, наскільки активними раніше були нардепи, які подали до закону про банки понад тисячу правок (таких сім).
Нагадаємо, 31 березня ВР ухвалила в першому читанні законопроект щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Цей документ повинен виключити повернення націоналізованого ПриватБанку олігарха Ігоря Коломойського.
Станом на 7 квітня в законопроект про банки 2571-д до другого читання подали понад 16 тисяч правок.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA