Кабінет міністрів України вимушено переглянув державний бюджет на 2020 рік: доходи зменшили, витрати збільшили, за рахунок цього значно зріс дефіцит бюджету. Зміни позначаться не тільки на реалізації проєктів, які потребують державного фінансування, а й на виконанні обіцянок політиків. «Слово і діло» пропонує подивитися, які зобов'язання президента й Кабміну тепер під загрозою зриву.
Денис Шмигаль
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль наприкінці березня обіцяв створити Стабілізаційний фонд обсягом близько 200 млрд грн. Фонд повинен допомогти Україні пройти економічну кризу, спричинену пандемією коронавірусу. «Політики сьогодні повинні подбати про людей, які потребують допомоги. Це перше й основне питання. І друге – подбати про наш бізнес, який після кризового періоду буде витягати нашу економіку. Для цього ми створимо Стабілізаційний фонд», – сказав прем'єр.
Однак поступово розмір фонду зменшувався, і зрештою в оновленому бюджеті з'явився Фонд боротьби з коронавірусом, який становив близько 66 млрд грн. Якщо це те, про що говорив Шмигаль, – обіцянка буде невиконаною.
Володимир Зеленський
Президент Володимир Зеленський, говорячи про плани на цей рік, обіцяв побудувати 100 дитячих садів і 100 шкіл, а також реконструювати 100 стадіонів. Ці об'єкти ремонтуються й будуються в рамках програми «Велике будівництво», яка фінансується з Державного фонду регіонального розвитку.
Згідно з внесеними змінами до бюджету витрати на ДФРР урізані до 4,9 млрд грн (з 7,5 млрд). Як це відіб'ється на обіцянках Зеленського з інфраструктури – побачимо наприкінці року. Від зменшення фінансування Фонду може також постраждати обіцянка Зеленського відремонтувати 220 опорних лікарень. З іншого боку – через коронавірус на сферу медицини зараз направлена особлива увага.
Також президент цьогоріч обіцяв побудувати три аеропорти, зокрема, в Дніпрі. У бюджеті-2020 на проєктування й будівництво міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ» передбачали 1 млрд грн, зараз урізали до мінімуму – залишили тільки 100 млн. Навряд чи на такі кошти реально почати роботи.
Восени минулого року Зеленський обіцяв найближчим часом провести велику приватизацію десятків об'єктів. У первинному варіанті бюджету було закладено 12 млрд грн очікуваного доходу від приватизації. Але, мабуть, Кабмін вирішив відмовитися від масштабного продажу держпідприємств: зараз цю цифру знизили до 500 млн грн.
Вочевидь, невиконаною буде обіцянка Зеленського про те, що економіка України буде зростати на 5-7% ВВП щорічно. За оновленим проєктом бюджету в Кабінеті міністрів очікують падіння ВВП на 4,8% цьогоріч.
Наприкінці лютого глава держави пообіцяв не позбавляти телеканал ATR державної підтримки: «Важливо забезпечити мовлення на Крим. Людям там потрібне джерело об'єктивної інформації про сучасну Україну. Я хочу також запевнити, що канал ATR продовжить своє мовлення – ніхто не позбавить їх державної підтримки. Це питання вирішиться найближчим часом».
У 2016 році Верховна рада дозволила спрямовувати кошти держбюджету на підтримку кримськотатарського телеканалу ATR. Це можна робити за рахунок коштів програми «Розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, які були депортовані з території України». На програму було передбачено 20 млн грн, але в ухваленому проєкті її фінансування більше не передбачено. Як тепер держава допоможе каналу, поки незрозуміло.
Владислав Криклій
Міністр інфраструктури Владислав Криклій обіцяв цьогоріч поліпшити показники річкових перевезень 2019-го: «У цьому нам допоможе підтримка народних депутатів і ухвалення закону про внутрішні водні шляхи. Ремонт шлюзів Дніпровського каскаду дозволить переорієнтувати на річку додаткових 3 млн тонн експортних вантажів».
Частково виконання обіцянки залежить від ухвалення закону, але частково і від бюджетного фінансування. Зміни до бюджету передбачають скорочення витрат на забезпечення експлуатаційно-безпечного стану судноплавних шлюзів – з 116,3 млн грн до 39 млн. Поки незрозуміло, чи можна з такою сумою відремонтувати необхідні шлюзи.
Нагадаємо, після ухвалення змін до держбюджету «Слово і діло» проаналізувало, на чому буде економити держава через пандемію і карантин.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA