Президент Володимир Зеленський недавно побував у Бердянську, де йому показали проєкт будівництва бази «Схід» Військово-морських сил України (ВМСУ). До складу бази увійдуть новітні американські патрульні катери Mark IV, які повинні бути передані цьогоріч в якості допомоги США Україні. З одного боку, це добре, що Україна нарощує зусилля із захисту Азовського узбережжя, а з іншого – наші можливості в цьому плані вельми обмежені, і не тільки через фінансові проблеми.
11 квітня Зеленський відвідав Бердянськ, в якому розташований один із найбільших портів на Азовському морі. Там йому показали проєкт будівництва військово-морської бази «Схід» ВМСУ. Розгортання цієї бази почалося в 2018 році у відповідь на введення в експлуатацію росіянами Кримського моста й фактичної блокади Керченської протоки бойовими кораблями прикордонної служби ФСБ РФ. Блокада відображалася в тривалих оглядах торговельних суден, що прямували до Бердянська й Маріуполя. Дії росіян порушували нормальну роботу портів та призводили до значних фінансових втрат.
Крім того, концентрація російських бойових кораблів створювала загрозу висадки морського десанту на узбережжі Азова. Захиститися від такої операції Україні було б дуже важко, оскільки РФ заволоділа перевагою на Азовському морі. Зокрема, станом на кінець 2018 року, за оцінками командування ВМСУ, у розпорядженні РФ на Азові перебувало близько 100 кораблів і катерів. Із них близько 40 одиниць були, власне, великими прикордонними кораблями з артилерійським озброєнням калібром до 76 мм. На відміну від супротивника українське угруповання, крім двох бронекатерів, налічує всього близько двох десятків невеликих прикордонних кораблів і катерів. Максимальний калібр озброєння в цього угруповання становив усього 30-мм.
На сухопутній ділянці ситуацію сильно ускладнювала (і ускладнює) близькість донбаського фронту, лінія якого пролягає неподалік Маріуполя і всього в 100 км на схід від Бердянська. З протилежного ж боку регіон «замикає» окупований Росією Крим.
Першим кроком України на шляху до розгортання військово-морської бази у 2018 році стало перекидання до Бердянська двох малих броньованих артилерійських катерів – «Лубни» та «Кременчук». Вони прибули в порт сухопутним шляхом на автомобільних платформах. Другим кроком був прохід через Керченську протоку пошуково-рятувального судна «Донбас» і морського буксира «Корець».
І, нарешті, третій крок у буквальному сенсі прогримів на весь світ. У листопаді 2018 року через Керченську протоку спробували пройти ще два артилерійських катери «Нікополь» і «Бердянськ», а також рейдовий буксир «Яни Капу». Російські військові не пустили українські кораблі через протоку, а коли ті повернули назад, кинулися навздогін за ними. Бойове зіткнення відбулося в нейтральних водах. Унаслідок українські кораблі були обстріляні й захоплені. У полон потрапили й наші моряки. Щоправда, вже у 2019 році Росія повернула і бранців, і кораблі.
11 квітня в Бердянську президентові Володимиру Зеленському, який доклав чимало зусиль для звільнення полонених, представили проєкт розширення бази «Схід». У місцевому порту передбачається побудувати три додаткових причали, на яких будуть дислокуватися два дивізіони морських катерів. Зокрема, планується перекинути до Бердянська дивізіон малих броньованих катерів з Одеси, а також створити новий на основі американських катерів «Mark VI», які США можуть направити до України в якості військової допомоги.
«Mark VI» – це вельми сучасний багатоцільовий швидкісний катер, який може використовуватися як для патрулювання, так і для десантування невеликих груп морських піхотинців. Для кораблів свого класу він має у своєму розпорядженні солідне озброєння – два 25-мм автоматичні гармати. Катер здатний розвивати максимальну швидкість у 41 вузол (близько 76 км/год).
Крім морської складової, на базі буде дислокуватися протидиверсійний підрозділ, а також сили забезпечення. Завершити будівництво бази планується протягом двох років, витративши на це 553 млн грн.
Той факт, що Україна продовжує посилювати свою присутність на Азові, не може не радувати. Адже Росія не збирається послабляти зашморг навколо Маріуполя й Бердянська. За даними групи моніторингу Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Майдану закордонних справ і сайту BlackSeaNews, практика блокади й тривалого огляду іноземних суден, що прямують в українські азовські порти, триває. Більш того, тривалість оглядів збільшується. Якщо на початку блокади, у 2018 році, середня тривалість очікування становила 5-8 годин, то в березні 2020 року – вже 31 годину.
З іншого боку, українська флотилія, навіть оснащена американськими катерами, імовірніше, буде перекидатися до Бердянська сухопутними шляхами і надалі залишиться замкненою в Азовському морі. Навряд чи ВМСУ ризикнуть знову пробиватися через Керченську протоку, враховуючи ненульовий ризик того, що в руках у росіян можуть виявитися вже американські кораблі. А прорвати Керченську протоку силою ні з боку Чорного, ні з боку Азовського морів Україна поки не в змозі.
Ось чому про перехід у «контрнаступ» на морі говорити поки не доводиться. Імовірно, дивізіони бази «Схід» допомагатимуть прикордонникам виконувати функції стримування, а також конвоювати іноземні торгові судна, щоб російські військові не намагалися їх затримати.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».