Епідемія коронавірусу COVID-19, окрім головної загрози здоров’ю та життю, несе в собі суттєві ризики для світової економіки. Україна – не виняток. Опинившись перед обличчям цілої низки кризових явищ, новий уряд Дениса Шмигаля має виконати нетривіальне завдання: як не дати українській економіці на тлі загальносвітових тенденцій скотитися в прірву й відновити бодай частково свої потужності після вимушеного карантину.
Будь-яка криза – час можливостей. Утім, очікувати дива навіть за найсприятливіших обставин не варто. Економіку всього світу щосили штормитиме в найближчі 2 роки, а експерти Міжнародного валютного фонду підрахували, що ефект від кризи буде відчуватись щонайменше до 2025 року.
Ба більше, вже цьогоріч, за прогнозами економістів, очікується спад світової економіки щонайменше на 3%. У МВФ також нагадали, що за своєю глибиною падіння нова криза повторюватиме цикл майже сторічної давнини й за наслідками нагадуватиме період Великої депресії. Частково ці прогнози вже почали справджуватися. Зокрема, ВВП Китаю в першому кварталі поточного року порівняно з аналогічним періодом 2019-го скоротилося на 6,8%. Це найбільше падіння економіки країни за останні 40 років.
І якщо світові економічні гіганти зазнають збитків, непереливки буде всім. Утім, суттєво відрізнятися ситуація в кожній окремо взятій країні буде за трьома показниками: швидкості відновлення економіки, тривалості кризи та глибині падіння ВВП.
Які спроможності має Україна та який антикризовий план дій запропонує новий уряд вже під час періоду виходу з карантину? Наскільки ці кроки будуть ефективними?
А що в сусідів?
Найближчі країни-сусідки з пострадянського табору лише долають найважчу фазу карантинних обмежень. У Росії є значний запас міцності, влада Білорусі загалом намагається не помічати проблеми із епідемією, але все-таки дотримуються жорстких захисних заходів, не зупиняючи економіки.
Країни Європи, де коронавірус не спричинив таких руйнівних наслідків, як в Італії, Іспанії та Франції, – вже почали впроваджувати кроки із поступового виходу з карантинних заходів. Щоправда, уряди всіх цих країн заздалегідь попередили своїх громадян. Обмеження будуть зніматися дуже поступово, а говорити про повернення до звичайного ритму життя можливо буде лише з осені.
Зокрема, у Німеччині вже з наступного тижня відкриваються магазини з роздрібної торгівлі, площа яких не перевищує 800 квадратних метрів. З 4 травня планується відкрити школи насамперед для випускних класів. Саме після цієї дати планується поступово дозволяти й інші «соціальні контакти», однак заборона на проведення масових заходів триватиме до кінця літа.
У Польщі планують почати знімати карантинні обмеження вже з 20 квітня. Передусім ідеться про відкриття доступу до парків та дитячих майданчиків, а також суттєво спростять вимоги для роботи магазинів – за умови перебування в них однієї людини на 15 квадратних метрах площі. Однак місцеві чиновники наголошують на тому, що носити маски та тримати дистанцію полякам доведеться щонайменше до кінця поточного року.
У Чехії пішли ще далі. У планах дозволити роботу всіх кафе й магазинів у звичному режимі вже до 8 червня. Вже цього тижня в країні запрацювали невеличкі крамниці, а протягом 2 наступних тижнів планується відкрити всі торговельні мережі. На початку червня мешканці Чехії зможуть долучитися до культурного життя поза межами своїх помешкань. Уряд дозволить показувати театральні вистави та проведення інших заходів до 50 учасників.
Суттєва різниця порівняно із ситуацією в Україні полягає у тому, що влада цих і багатьох інших європейських країн провела значно більшу кількість тестування осіб, в яких підозрювали захворювання на коронавірус. Тож вихідних даних для грунтовнішого аналізу ситуації із подальшим поширенням захворюваності в урядів цих країн набагато більше. А отже, і підстав до зняття обмежувальних заходів.
Стоп-кран для економіки
Карантин поступово послаблює і так не надто потужну українську економіку. Передусім ідеться про ситуацію із закриттям малого та середнього бізнесу, особливо тих підприємців, які працюють у сфері послуг.
За даними Торгово-промислової палати, кількість безробітних за останній місяць збільшилась на 1-1,3 мільйони осіб і наразі становить щонайменше 2,5 мільйони українців. Звісно, ці цифри можуть бути й більшими, адже не враховується ще фактор зайнятості в тіньовій економіці.
Коригуючи показники бюджету, уряд заклав збільшення рівня безробіття на 1,3% протягом 2020 року (з 8,1 до 9,4%). За офіційними даними, ситуація з безробіттям погіршилася, хоча й не так критично, як прогнозують експерти. Зокрема, на початку квітня по допомогу через безробіття до центрів зайнятості звернулися 364 тисячі осіб – це на 13% більше, ніж у квітні минулого року.
Проте це ще не кінець. Поки що звільняються й закривають бізнес ті працівники та бізнесмени, які просто не можуть дозволити собі вести підприємницьку діяльність та платити зарплати за нинішніх обставин. Проте існує ще «відкладене» безробіття – адже карантин закінчиться ще не скоро, а значить, і кількість безробітних може лише збільшитися.
Поки що уряд не береться спрогнозувати, до якого часу триватимуть карантинні обмеження. На офіційному рівні йшлося про дату 24 квітня, проте вже зараз всі розуміють, що обмеження будуть продовжені щонайменше до початку травня. Загалом лунають прогнози про дати 12-15 травня. Наімовірніше, саме на ці строки слід орієнтуватися як бізнесу, так і пересічним українцям.
Падіння економіки за нинішньої тривалості карантинних заходів може скласти мінус 4,5%, однак у разі продовження ця цифра буде зростати. За підрахунками економістів, кожен наступний місяць карантину коштуватиме українській економіці падіння у 2,5% ВВП.
Заходи з реанімації
Останні 2 тижні в уряді тривають дискусії щодо подальших дій після виходу з режиму обмежувальних заходів.
На даному етапі вдалося затвердити зміни до бюджету, якими були приведені до відповідності реаліям макроекономічні показники. Крім того, створений стабілізаційний фонд для протидії коронавірусу та подолання його наслідків. Кошти до нього збирали шляхом урізання статей фінансування різних галузей.
Зміни до бюджету мали на меті виконання ще однієї місії – відновлення співпраці з МВФ на нових умовах. Саме реалістичні показники та ефективні кроки уряду із подолання кризи мають гарантувати надання Україні нових траншів кредитування, частина з яких піде на фінансування прямих потреб бюджету, а не лише поповнить золотовалютні резерви Нацбанку.
Щодо великої розподільної частини змін до бюджету, які мають передусім надати впевненість соціально незахищеним верствам населення в завтрашньому дні, в Кабміні пропонують стимулювати економіку надання пільгових кредитів малому та середньому бізнесу. Одна з головних вимог для бізнесу, щоб отримати кошти під нульові відсотки з терміном погашення тіла кредиту через рік, – це збереження до 80% робочих місць та зарплат найманим працівникам.
Уряд визначив безробіття одним із головних викликів для посткарантинної України. Багато українців через епідемію коронавірусу повернулися із заробітків з країн ЄС та Росії, і поїхати туди знову найближчим часом поки що не зможуть. Саме завдяки наданню пільгових кредитів та відновленню потужностей малого й середнього бізнесу в Кабміні планують уже в травні створити 500 тисяч робочих місць для українців.
Поки що плани з порятунку економіки не надто переконливі. Передусім через відсутність розуміння, коли саме закінчиться карантин, як швидко МВФ та інші закордонні кредитори й партнери нададуть кошти та чи вистачить запасу міцності у вітчизняної банківської системи. Зрештою важливим фактором буде й те, наскільки швидко відновлюватиметься від наслідків пандемії й економічної кризи решта країн світу, зокрема економіка Євросоюзу. На жаль, усі ці фактори впливатимуть на ситуацію сильніше, аніж будь-які антикризові дії Кабміну. Тож головним завданням нової урядової команди буде не нашкодити ще більше й зберегти те, що залишиться від української економіки після карантину напередодні потужного економічного шторму.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»