Якби вибори президента проходили наприкінці квітня, то 42,6% респондентів, опитаних Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), проголосували б за чинного президента Володимира Зеленського, 14,9% – за лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка, а 12,2% – за співголову фракції «Опозиційна платформа – за життя» у ВР Юрія Бойка. Директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко в коментарі «Слово і діло» зазначив, що зниження президентського рейтингу неминуче, але відбувається це досить повільно. До того ж дані щодо дій влади під час карантину показали, що єдиний представник влади, якого більшою мірою оцінюють позитивно, – це президент. Напевно, це пов'язано з його інформаційною активністю, припустив політолог.
Володимир Фесенко зауважив, що кількість критиків президента збільшується, про що свідчили й опитування, які проводилися раніше. Однак у цілому завдяки інформаційній активності Зеленський зберігає досить високий рейтинг. Якщо порівнювати з першим туром, то навіть сталося відсоткове зростання.
Директор Центру політичних досліджень «Пента» спрогнозував, що найбільші ризики для Зеленського будуть восени, оскільки економічна криза проявиться повною силою в цей час.
«Криза проявиться не відразу. Будуть і глобальні наслідки, які вже позначаються на економіці. Карантин також вдарить по економіці, але найбільші ризики пов'язані з глобальним падінням світових ринків, що дуже сильно вплине на стан української економіки. До того ж традиційно в нас восени зростають протестні настрої. Місцеві вибори їх трохи приборкають, протестувати в основному будуть під час голосування, але все одно тенденція зниження рейтингів буде», – прокоментував Володимир Фесенко.
Експерт звернув увагу на те, що більш критично оцінюють партію «Слуга народу», хоча партія ще зберігає ядро свого електорату.
Політолог також зауважив, що рейтингова ситуація провідних політиків і політичних сил відносно стабільна. Порівняно з докарантинним періодом, хоча це не пов'язано з карантином, видно, що тільки трохи виросли рейтинги в Петра Порошенка та його партії.
На думку Фесенка, це пов'язано зі справою Чорновол, активізацією переговорів у Мінську, домовленостями й скандалом навколо Консультативної ради. Це вплинуло на консолідацію частини патріотичного електорату навколо п'ятого президента і «ЄС». Опосередковано, можливо, вплинула річниця виборів президента.
«Порошенко вдалося вийти на друге місце. Це, в принципі, непогане досягнення. За рахунок «Голосу» і «Свободи» він набрав», – вказав експерт.
Політолог також звернув увагу на те, що рейтинги Бойка й ОПЗЖ просіли, хоча наприкінці 2019 року в них були позиції вище. Він не виключив, що, можливо, вони досягли межі зростання для себе. До того ж з'явився конкурент на цьому фланзі – партія Шарія.
Фесенко зазначив, що просіли позиції партії Святослава Вакарчука «Голос». За останні місяці «Голос» випав із низки партій, які долають 5%.
«Немає зростання рейтингів у Тимошенко й «Батьківщини», незважаючи на те, що лідер партії активна, люто критикувала земельну реформу. Хоча за результатами опитування видно, що ажіотаж навколо земельної реформи взагалі не вплинув ні на партійні, ні на президентські рейтинги. Це показово й пов'язано з тим, що для більшості українців земельне питання абстрактне, воно не стосується їхніх інтересів, не пов'язано з ідеологічним розмежуванням. Наприклад, ідеологічне розмежування є щодо нових і старих політиків, війни та РФ. Утім, фактор особистісного ставлення до політиків найпотужніший і найбільше впливає на рейтинги», – прокоментував Володимир Фесенко.
На його думку, в нових розкладах Юлія Тимошенко не змогла знайти свою нішу, вона зберігає частину свого електорату, але не вписалася в нові політичні реалії. Якщо в 2015 році в центрі була критика тарифів, то зараз нової теми не знайшлося, додав політолог.
Підсумовуючи, він зауважив, що зберігається електорат Смешка, і трохи відновився електорат Гриценка, що показово. Напевно, це прихильники сильної руки, центристи, а, можливо, і частина електорату Зеленського відійшла до цих політиків.
«Останніми місяцами ті, хто відійшли від Зеленського, перекочували до тих, хто асоціюється із сильною рукою, військовим досвідом. Це Смешко й Гриценко. Ця тенденція не домінує, але багато про що говорить», – резюмував директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
«Слово і діло» розділило програмні обіцянки Зеленського на групи (за тематикою) і пропонує подивитися, чи є прогрес в їх виконанні.
«Слово і діло» зафіксувало основні економічні показники в момент обрання Володимира Зеленського та подивилося, як вони змінилися зараз.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps