Дефіцит бюджету: як покрити «діру» та уникнути сплеску інфляції

Андрій Новак

На кінець 2019 року дефіцит бюджету склав понад 71 мільярд гривень. За перший квартал 2020 року додали ще 32,73 мільярда. Нещодавно переглянули держбюджет-2020, в який заклали дефіцит на рівні 298,4 мільярда гривень (раніше було 96,3 мільярда). Він збільшився втричі. У коментарі «Слово і діло» експерт у сфері економіки, голова Комітету економістів України Андрій Новак пояснив, що бюджет збільшили, оскільки, за підрахунками уряду, у зв'язку з карантинними обмеженнями для суб'єктів господарювання бюджет не отримає близько 150-200 мільярдів гривень доходу. Витрати уряд не може скорочувати, оскільки велика їх частина соціальні, їх скорочення може викликати невдоволення в суспільстві. Тому уряд змушений збільшувати дефіцит.

За словами економіста, є тільки одне джерело покриття дефіциту бюджету – збільшення як внутрішнього, так і зовнішнього держборгів.

«Зовнішній борг – це кошти МВФ, Світового банку, урядів багатьох країн і облігації, які Україна може випускати. Внутрішній борг може покриватися за рахунок тих, хто захоче купити облігації. Однак є ще один спосіб – друк грошей, тобто той випадок, коли облігації викуповує Нацбанк через механізм так званого «друкарського верстата», – пояснив Андрій Новак.

Голова Комітету економістів України наголосив, що друк грошей може спричинити сплеск інфляції. Однак, якщо уряд використав би ці кошти за цільовим призначенням, в якості допомоги тим підприємствам, які опинилися під забороною діяльності та обмеженнями, тоді сплеску інфляції можна було б уникнути.

Економіст уточнив, що на законодавчому рівні НБУ ніхто не забороняв друкувати додатково гривню. Єдиний важливий нюанс – емісія повинна бути в певних межах. Найголовніше, як використовуватимуть надруковані гривні.

«Якщо надруковані гроші використовують для надання допомоги підприємствам, які найбільше постраждали, то сплеску інфляції можна уникнути», – резюмував голова Комітету економістів України Андрій Новак.

«Слово і діло» вивчило бюджетний процес в Україні за всю історію незалежності: коли схвалювали головний кошторис, скільки змін вносили, які були витрати і доходи.

Також ми писали про державну підтримку під час карантину за пенсіями, податковими пільгами, оплатю комуналки й оренди.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО