Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом поширення персональних даних українців у Telegram. Про це повідомили в МВС, додавши, що мобільний застосунок «Дія» не пов'язаний із чатботом UA Baza, де торгували базами даних, зокрема щодо електронних водійських прав громадян. До речі, незважаючи на заяви правоохоронців, що чат-бот припинив роботу, вже з'явилося щонайменше чотири подібних Telegram-канали. Як змусити державу тримати в секреті особисті дані громадян, чи можна когось притягти до відповідальності за виток особистої інформації, «Слово і діло» розпитало адвоката «Столичної колегії адвокатів» Геннадія Дубова.
У кіберполіції встановили, що в чатботі акумулювалися персональні дані з інформаційних баз різних державних відомств і неурядових організацій за різні періоди попередніх років.
За словами Геннадія Дубова, витік персональних даних громадян трапляється не вперше, існують спеціалізовані та одноденні сайти, а раніше на столичному книжковому ринку «Петрівка» можна було купити майже всі бази даних.
«Як захистити свої персональні дані юридично? Передусім виникає питання, до кого подавати позов. Якщо ви зможете довести, хто поширює ваші персональні дані, тоді – так, а на бот у Telegram позов не подаси», – зазначив юрист.
Люди, які турбуються про свої персональні дані, можуть висунути претензію, уточнив Дубов, але доведеться надати чіткі докази, де це сталося й хто це зробив.
«Проблема в тому, що люди надають свої дані до десятків різних місць, а не тільки до державних органів. При цьому не можна стверджувати, що якась частина інформації могла потрапити до відкритих джерел суто від державних органів. Якщо йдеться про мільйони громадян, то, ймовірно, такий витік стався з великого банку або держструктури, але довести це чітко, як правове порушення ваших прав з боку якогось конкретного суб'єкта, досить складно», – розповів Геннадій Дубов.
Відзначимо, що громадянин змушений погоджуватися надавати свої особисті дані та не тільки до держустанов, але й щоб користуватися послугами банків, ломбардів, нотаріусів тощо. Тому наші персональні дані можуть потрапити у відкритий доступ з будь-якого джерела.
«Є люди, які на кожній копії паспорта або іншого документа пишуть не тільки «копія вірна», але ще й кому вони її надають. Але, як потім довести, що витік стався саме з вини структури, куди були надані документи?» – поцікавився юрист.
За словами Геннадія Дубова, в Україні є понад два десятки відкритих реєстрів, куди можна або самому зайти та отримати інформацію, або запросити її практично з будь-якого питання.
Кіберполіція неодноразово відкривала кримінальні провадження з приводу того, що бралися відкриті бази даних, поєднувалися в одну й потім ця інформація продавалася. Є офіційні сайти, які інтегрують відкриті реєстри боржників, податкової, судові та низки інших реєстрів.
«У таких реєстрах є закриті частини, наприклад, дані паспорта та адреса проживання. Якщо відбувається витік таких даних, знайти винуватого навряд чи вдасться. Можна спробувати подати позов до держави з приводу того, що вона не забезпечила збереження особистих даних, але перспективи такого позову вельми туманні», – зауважив юрист.
Максимум, на що може розраховувати громадянин, якщо стався витік його особистих даних, це те, що закриють джерело витоку.
Раніше «Слово і діло» писало, що Україна отримає від США близько 40 млн доларів на кібербезпеку.
Також ми повідомляли, що Нідерланди видали США українського хакера.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps