Втрачений контакт: що змінили три роки без російських соцмереж

Богдан Машайжурналіст

15 травня 2017 року в Україні безпрецедентно обмежили свободу національного інтернет-простору. П’ятий президент Петро Порошенко ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони про запровадження на 3 роки санкцій проти російських фізичних та юридичних осіб, у тому числі російських технологічних компаній MailRu Group (соціальні мережі «ВКонтакте», «Одноклассники») та Yandex (розробник «Яндекс.Навигатор», «Яндекс.Такси», «1С» та ін.).

Блокування доступу до віртуальних сервісів держави-агресора на території України Порошенко пояснив необхідністю «впливу на опонентів та контрпропаганди» в умовах гібридної війни. За 3 роки можна констатувати, що з першим завданням Київ, вірогідно, впорався, друге – очікувано провалив.

У квітні 2017 року сайти Mail.ru, VK.com, OK.ru та Yandex.ru входили до ТОП-10 найбільш відвідуваних сторінок UA-нету серед користувачів віком від 14 до 70 років. У березні 2020-го жоден із ресурсів не потрапив навіть до ТОП-25 аналогічного рейтингу. Найбільше від штучного падіння конкурентів виграв Facebook, який за лічені місяці став найпопулярнішою соціальною мережею України.

Примусове згортання роботи українських підрозділів суттєво не позначилося на фінансових показниках MailRu Group та Yandex. За розрахунками представників компаній, у 2017 році доля виторгу від операційної діяльності на українському напрямку не перевищувала 3% загальних доходів. Утім, хто знає, як міг змінитися цей показник у майбутньому, якби Росія не анексувала Крим, а «ВКонтакте» та «Однокласники» продовжували нарощувати охоплення української аудиторії, тоді як «Яндекс.Таксі» перевозив дедалі більше пасажирів у Києві, Одесі чи Львові? Санкції РНБО навіть теоретично не могли потопити найбільші технологічні «кораблі» противника. Однак запроваджені обмеження завдали їм фінансових «пробоїн» на десятки мільйонів доларів недоотриманих прибутків та втрачених інвестицій. Хоча навряд чи цей факт засмутив когось у Москві, адже отримання прибутку – не тільки одне із завдань великих російських IT-компаній в Україні.

Ще у 2012 році Володимир Путін писав, що «мобільні телефони та інтернет, разом із телебаченням, перетворилися на інструменти внутрішньої та зовнішньої політики». Минуло кілька років, і російський президент через наближених осіб прибрав ці інструменти до своїх рук. Технологічний бізнес у РФ має давню та безуспішну історію протистояння з Кремлем. Найкраще її характеризує епізод у грудні 2014 року, коли засновник «Вконтакте» Павло Дуров отримав листа від ФСБ з вимогою надати інформацію про адміністраторів пов’язаних з Євромайданом груп. Дуров публічно відмовив спецслужбі та вже за 4 місяці емігрував з Росії, заявивши, що компанія під тиском силовиків перейшла до рук наближених до Володимира Путіна олігарха Алішера Усманова й голови «Роснефти» Ігоря Сєчіна.

Той же Усманов у 2008 році за дорученням Кремля намагався придбати великий пакет акцій Yandex. Бліцкриг не вдався, але наступного року тримачем «золотої акції» найбільшої національної технологічної компанії РФ став державний «Сбербанк».

10 квітня 2020 року голова Служба безпеки України Іван Баканов вніс на розгляд РНБО пропозицію продовжити блокування доступу до «Вконтакте» та «Одноклассники» ще на 3 роки («бан» Yandex чинний до 2022 року). 13 травня секретар РНБО Олексій Данілов повідомив, що відповідне рішення схвалене та очікує на підпис президента. Та, як показала практика, самого лише блокування на рівні держави недостатньо для протистояння поширенню ворожої пропаганди та дезінформації.

Втративши власні великі віртуальні майданчики в Україні, Росія швидко переорієнтувалася на чужі, створивши у Facebook та на інших західних ресурсах армії тролів для дискредитації всього українського та просування власних геополітичних ідей. Надійно убезпечити користувачів інтернету від «дези» та маніпуляцій може тільки високий рівень освіти та критичне мислення. Попри численні спроби, інших способів поки не винайшли ані в Україні, ані в усьому демократичному світі.

Богдан Машай, спеціально для «Слово і діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО