Вже цього тижня Верховна рада може розглянути законопроект про легалізацію грального бізнесу в Україні. До другого читання документ набрав близько 3500 правок. Цілком ймовірно, що він може бути розглянутий за скороченою процедурою. Утім, поки що консенсусного рішення щодо цього немає.
Глава фракції «Слуги народу» Давид Арахамія впевнений, що документ може бути ухвалений до кінця травня. У першому читанні законопроект №2285-д підтримали 260 народних депутатів у січні поточного року. Наприкінці 2019-го року в парламенті була провалена перша спроба ухвалити подібний законопроєкт. Тоді ж, у грудні 2019-го, Кабмін Олексія Гончарука ухвалив рішення закрити всі нелегальні зали ігрових автоматів та інші форми незаконного грального бізнесу в Україні.
Чи зможуть нардепи таки доопрацювати проєкт закону та ухвалити його вже цього місяця? А головне – навіть після його підписання президентом, чи запрацює легальний гральний бізнес вже у поточному році?
Президентська обіцянка
Гральний бізнес в Україні заборонив ще уряд Юлії Тимошенко у 2009 році. Відтоді його вирішили не легалізовувати, а підприємливі винахідники нових видів діяльності змогли повноцінно впровадити гральний бізнес через різноманітні інтернет-лотереї та гральні онлайн-платформи. Допомогло їм у цьому законодавство про національні лотереї, завдяки якому загалом нелегальна діяльність стала такою собі «сірою зоною» ведення напівлегального бізнесу.
Ще у 2010-2013 роках ниточки цього бізнесу начебто вели до родини тодішнього президента Віктора Януковича. Утім, після його втечі і подій 2014 року, гральний бізнес «інтернет-лотерей» нікуди не подівся.
Зламати ситуацію та нарешті легалізувати гральний бізнес в Україні вирішила команда нового глави держави у 2019 році. Володимир Зеленський неодноразово наголошував на тому, що гральний бізнес – додаткова можливість для державного бюджету отримувати мільярди гривень, робочі місця та інвестиції.
Щоправда, «гральне лобі» виявилося сильнішим у стінах парламенту, і грудневий законопроект так і не був проголосований нардепами. При цьому монобільшість «Слуги народу» також не дала необхідної кількості голосів. Саме після цього епізоду Володимир Зеленський публічно звернувся до тих, кому вигідно вести гральний бізнес у тіні, про його твердий намір переломити ситуацію. Водночас Кабмін заборонив діяльність гральних залів онлайн-лотерей, а МВС та СБУ наввипередки почали влаштовувати облави на персонал та відвідувачів цих закладів. Історія залишала більше питань, аніж давала відповідей.
Примарні перспективи?
Та навіть у разі ухвалення законопроєкт №2285-д може бути кардинально змінений численними правками й залишити безліч можливостей для нових видів напівлегальних заробітків на азартних іграх.
У першому читанні в документі йшлося про те, що зали гральних автоматів будуть лише в готелях категорії 3, 4, 5 зірок. Крім того, дозволять роботу легальних класичних казино.
Крім казино та гральних автоматів у чітко відведених місцях та за відповідної ліцензії, законопроект дозволяє легальне ведення букмекерської діяльності, лотерей та покеру.
Цікаво й те, що в бюджеті на поточний рік доходи від легалізації грального бізнесу вже закладені на рівні 4,4 мільярдів гривень. Це досить суттєва сума, якщо врахувати кризові реалії, в яких опинилася економіка України через пандемію коронавірусу та вимушений карантин. Першопочатково, гроші від легалізації грального бізнесу мали піти до спецфонду для фінансування місцевих освітніх та медичних програм.
Однак пандемія коронавірусу внесла суттєві зміни в реальність, в якій розпочати легалізований ігровий бізнес буде вкрай непросто. Передусім через те, що казино та гральні автомати мали б розташовуватися в 3,4,5-зіркових готелях. Імовірно, у місцях скупчення туристів з-за кордону. Наразі спрогнозувати, коли саме відкриється авіасполучення та повноцінно запрацює туристична інфраструктура, важко. Тому інвестори навряд чи поспішатимуть вкладати кошти у такий ризикований – хоча вже й легальний – бізнес. Більшість українців навряд чи зможуть собі дозволити пограти в казино, адже багатьом це просто не по кишені.
Ризики ігроманії
Натомість, більш вдалим буде старт різноманітних азартних забав на онлайн-платформах. Цікаво те, що в першому читанні законопроект щодо легалізації грального бізнесу передбачає обов’язкову ідентифікацію гравця. І якщо для відвідувачів гральних залів та казино вона відбуватиметься через пред’явлення паспорта, то, як саме відбуватиметься ідентифікація онлайн, поки що не зрозуміло.
Окрім того, що видачею недешевих ліцензій для ведення ігрового бізнесу буде займатися спеціальний уповноважений орган при Кабміні – комісія з розвитку та регулювання азартних ігор, законодавець запровадить й суворі покарання за організацію та ведення будь-якого нелегального бізнесу в цій сфері.
Не забули депутати й подбати про ігрову залежність. Окрім обмеження у віці (грати буде дозволено громадянам, які досягли 21 року), самим гравцям та їхнім родичам нададуть можливість обмежувати участь в азартних іграх. Родичі залежної від ігроманії людини можуть подати позов до суду, і після розгляду справи заборонити доступ такій людині до будь-яких майданчиків з азартними іграми.
Щоправда, відкриваючи можливість для ведення легального бізнесу на азартних іграх, держава одночасно має розуміти й те, що кількість осіб, які ще не знають про свою залежність, зросте в геометричній прогресії. Чи вартуватиме тоді легалізація грального бізнесу тих грошей, які отримає державний бюджет, коли натомість отримаємо безліч випадків лікування та реабілітації хворих на лудоманію громадян?
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»