Платні СІЗО: чи відповідає ініціатива стандартам прав людини

Борис Захаровдиректор Української Гельсінської групи з прав людини, правозахиник

В Україні платні камери в СІЗО, після Києва та Львова, планують створити ще в трьох містах. «Слово і діло» звернулося по коментар до директора благодійного фонду «Людина і право», правозахисника Бориса Захарова. Експерт висловив переконання, що така практика порушує права людини та принцип рівності всіх перед законом.

«Я негативно ставлюся до цієї ініціативи. Це порушує статтю 24 Конституції України про рівність всіх перед законом. Тут є майновий ценз і виходить, що людина, яка більш забезпечена, може створити собі інші умови, ніж людина малозабезпечена. У цілому зміни умов тримання, які в нас прирівнюють до жорсткого ставлення відповідно до рішення Європейського суду з прав людини, необхідні», – прокоментував Захаров.

Він зауважив, що умови тримання в місцях обмеження свободи треба змінювати за іншим принципом.

«Вони хочуть розв'язувати складні питання в простий спосіб», – додав фахівець.

На думку Захарова, зміни повинні відповідати стандартам прав людини. Зокрема, повинні бути внесені зміни о законодавства, які б розвантажили пенітенціарну систему. Йдеться про те, щоб не застосовувати арешт у разі, коли це не обов’язково.

«Здебільшого застосовувати арешт не потрібно. Наприклад, екстрадиційний арешт», – уточнив Борис Захаров.

Відзначимо, перші платні СІЗО в Україні з'явилися в Києві. У Львівській області в рамках пілотного проєкту платні камери в СІЗО відкрили 19 травня. При цьому в Києві місяць у платному СІЗО обійдеться у 12 тисяч гривень.

Нагадаємо, раніше міністр юстиції Денис Малюська анонсував новий вид покарання для засуджених – пробаційний нагляд.

Також очільник Міністерства юстиції називав можливі шляхи зараження COVID-19 серед ув'язнених.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО