Цими днями в Міністерстві охорони здоров’я попередили про загрозу нової хвилі COVID-19. Мовляв, багато українців сприйняли черговий етап послаблення карантину за цілковитий вихід із нього й нехтують засобами індивідуального захисту, ігнорують встановлені обмеження.
Занепокоєння вітчизняних урядовців можна зрозуміти. У світі пандемія коронавірусу в одних країнах поступово спадає, проте в інших, навпаки, зростає. Загалом у світі зафіксовано понад 7 мільйонів інфікованих, понад 411 тисяч людей загинули від COVID-19.
Тож прогнози науковців та Всесвітньої організації охорони здоров’я про неминучу «другу хвилю» пандемії, яку слід очікувати до винайдення вакцини, – не просто балачки.
Україна отримала власний досвід вжиття та організації карантинних заходів. Схоже, пандемія суттєво вплине не лише на економічні та соціальні процеси у світі, але й на більшість звичних для людей сфер: починаючи від міжособистісного спілкування та закінчуючи способами заробітку та стилем життя.
Чи всі карантинні обмеження сприяли лише погіршенню ситуації в економіці? Можливо, деякі зміни в житті українців варто взяти на озброєння не лише для підготовки до наступної хвилі пандемії, але й як позитивний досвід оптимізації певних процесів?
Бізнес і резерви
За інформацією, наданою платформою для роботи з відкритими даними «Опендатабот», в Україні відновлюється кількість зареєстрованих ФОПів. Протягом останнього тижня про свої наміри розпочати підприємницьку діяльність заявили 7 269 осіб. Так само зростає й кількість зареєстрованих компаній. Рекрутери ж повідомляють про поступове збільшення кількості вакансій.
В уряді сподіваються, що дана тенденція продовжиться, зокрема, і завдяки запуску програми «Нові гроші» для українських підприємців, яка передбачає виділення близько 10 мільярдів гривень бюджетних коштів на кредитування малого і середнього бізнесу.
Утім, з боку урядової команди було б важливо більш ретельно звернути увагу на формування та наповнення резервних фондів, адже ризик повторної хвилі пандемії та повернення до жорсткіших карантинних заходів залишається. І саме відсутність достатніх резервів є однією з проблем, вирішити яку нинішньому уряду вдалося поки що завдяки перерозподілу та урізанню коштів держбюджету на певні потреби та виділенню першого траншу від МВФ цими днями.
Підприємці також мають унікальну можливість повністю перебудувати свою діяльність під нові потреби економіки та способу життя в контексті можливого відновлення карантину. Передусім йдеться про створення онлайн-майданчиків із надання різноманітних послуг, які раніше здебільшого люди замовляли або купували офлайн.
Освіта та медицина
Найбільше змін зазнала сфера освіти на всіх рівнях. І якщо школи та виші можуть і надалі впроваджувати найкращі методики викладання онлайн і загалом тестувати дистанційну освіту, то з наймолодшою групою вихованців – дошкільнятами та дітьми до 5 років – буде набагато важче.
Проблему з дитячими садочками та початковою школою на період карантину неможливо вирішити лише запровадженням дистанційного навчання. Адже, окрім соціалізації, дітям потрібен постійний нагляд. Крім того, більшість завдань вони просто не можуть виконати дистанційно через ранній вік та неможливість працювати самостійно.
Тож цього разу, готуючись до наступних хвиль можливого карантину, держава мала би запропонувати батькам, які працюють, можливість бодай частково забезпечити оплату з догляду за дитиною. Адже водночас працювати, аби забезпечувати родину, та доглядати й навчати дітей вдома – надважке завдання навіть для дуже вправних батьків.
Що ж стосується освіти в середній школі та вищих навчальних закладах, то тут варто більш ретельно підготувати ґрунт для комп’ютеризації навчальних закладів та підвищення заходів із кібербезпеки даних.
Карантин також має змінити сферу охорони здоров’я. Варто заздалегідь подбати про тестування громадян, вчасне виявлення та локалізацію хвороби. Один із позитивних уроків карантину – переглянути ставлення до власного здоров’я. При цьому йдеться не лише про кожного громадянина з урахуванням власних потреб та можливостей, але й загалом – про рівень профілактичної системи в Україні. Адже більшість померлих від COVID-19 – люди з різноманітними ускладненнями, які мали проблеми зі здоров’ям до того, як підхопили вірус.
Ще одна сфера, яка потребуватиме уваги, – психічне здоров’я громадян. Перебувати тривалий час на самоізоляції та жорсткому карантині – нелегке завдання для багатьох людей, які звикли багато комунікувати та загалом вести активний спосіб життя. Цей фактор важливо враховувати й на державному рівні, адже багато хто з українців під час карантину втратив роботу чи основний вид заробітку, хтось змушений був кардинально змінити спосіб життя. Тож в інтересах держави подбати про психологічний стан громадян, зокрема, інформуючи про те, як можна знайти нову роботу чи здобути спеціальність, врятувати свій бізнес чи залучитися до нових видів діяльності.
Організація особистого простору життя
Нарешті те, про що писали футурологи багато років тому, поступово стає реальністю. Йдеться не лише про силу епідемій та нові можливості дистанційної роботи та життєдіяльності. Але й про специфічну організацію особистого простору життя.
Насамперед це постійне дотримання елементарних заходів із безпеки та планування особистої логістики. Можливо, пандемія та карантин зможуть дещо дисциплінувати життя свідомих громадян.
Епідеміологи радять дотримуватися кількох простих правил, які допоможуть краще реагувати на виклики, пов’язані із поширенням хвороб.
По-перше, варто слідкувати за станом здоров’я міста, району чи місцевості, в якій ви проживаєте. Статистика тестування, кількості ввипадків захворювання та одужання, летальних випадків.
По-друге, у разі повторення другої хвилі пандемії варто якомога швидше обмежити тісні контакти, навіть із членами власної родини. Щоправда, домовляючись про певні правила спілкування та запобіжні заходи, можливо дещо розширити коло свого спілкування та соціальних контактів.
По-третє, це ретельне планування так званих «ризикованих» контактів. Йдеться передусім про частоту та тривалість виходів у громадські місця, магазини, заправки тощо. Варто заздалегідь продумати, як часто і в які години краще здійснювати закупівлі, скільки часу це триватиме і чи можна відмовитися від додаткового контакту з іншими людьми.
Усіх цих порад багато хто з українців послідовно дотримувалися під час карантину, а дехто згоден навіть продовжити практики «соціального дистанціювання» й після закінчення обмежувальних заходів. Правда полягає в тому, що пандемія та карантин вже запустили процеси, наслідки яких будуть відчутними навіть у разі тривалої відсутності епідеміологічних загроз. Ці зміни багатьом будуть не до вподоби, проте нові реалії таки змусять переглянути цінності та принципи життя «по-старому».
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»