Лідер партії «Голос» Святослав Вакарчук оголосив, що йде з Верховної ради. За словами Вакарчука, він вважає «свою місію виконаною», в його найближчих планах великий освітній проєкт. У коментарі «Слово і діло» політолог, директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко зазначив, що Вакарчук назавжди втратив свій авторитет у політиці. Водночас експерт з питань політики Олександр Солонтай наголосив, що такий крок може бути стратегічною задумкою.
«Можливо, це ще й не поховає «Голос», але могилу Вакарчук майже вирив. Партія втрачає рейтингового лідера, хоча рейтинг вже впав за останні пів року й впав тому, що впали рейтинги самого Вакарчука. Фактично вони втратили рейтинги раніше. Подальша доля «Голосу» залежить від того, чи вдасться їм знайти нову форму лідерства. Готового лідера немає. Самоствердження Кіри Рудик, на мій погляд, є експериментом, який може стати руйнівним. Якщо торік проблема «Голосу» була в тому, що вони були тінню «Європейської солідарності», то зараз Кіра Рудик хоче зробити з «Голосу» бліду тінь «Національного корпусу». Це взагалі просто жах. Якщо вдасться створити колективне лідерство, це єдиний шанс для них», – прокоментував Фесенко.
На його думку, у партії може бути майбутнє за умови, якщо вона виграє місцеві вибори хоча б у деяких регіонах.
«А можуть і поховати самі себе. Тут інша проблема – Вакарчук поховав себе, як політика. Чому він пішов вдруге в політику? Тут спрацювали два чинники водночас. З одного боку, на нього вплинули події 2014 року. Його драма в тому, що він більше візіонер, ніж політик. Але в політиці потрібні не те, щоб деякі фізіологічні органи, про які в нас люблять говорити, але воля і спроможність потрібні. Він навіть не візіонер, а мрійник. А от політичних рис у нього немає. Події 2014 року, поїздка до США його надихнули, а далі? Зрештою він не ризикнув піти в президенти. Ми зараз бачимо, що не його. У Зеленського хоча б воля є на відміну від Вакарчука», – зауважив Фесенко.
Політолог уточнив, що проблема Вакарчука не у відсутності політичної та професійної компетентності, а у відсутності управлінських здібностей та вміння «тримати удар». «У політиці потрібна воля та організаційні здібності», – додав експерт.
Фесенко підкреслив, що натовп під час концерту й натовп під час виборів – це різні речі.
Політолог Олександр Солонтай, у свою чергу, спрогнозував декілька сценаріїв розвитку подій після відмови Вакарчука від мандату.
«Перший – балотується, другий – залишається у Верховній раді, третій – йде співати суперхіт. Зараз у суспільстві переосмислення Євромайдану, у нас нові президенти, прем’єри й нова політична реальність», – сказав Солонтай.
Експерт додав, що партія «Слуга» вже давно розпочала підготовку до місцевих виборів із врахуванням, що Вакарчук покине політичну діяльність.
«На перший погляд, це занижує шанси партії на місцевих виборах, але ми побачимо. Це залежить від того, чи це хаотична дія. Ви подивіться, якими вони були креативними біля Верховної ради під час звіту Арсена Авакова. Вони вперше вийшли на вулицю із таким політичним шоу й продемонстрували політичну позицію. Якщо будуть продовжувати в такому стилі, їм вдасться компенсувати втрату Вакарчука», – резюмував Олександр Солонтай.
Раніше «Слово і діло» підготувало тест: що обіцяв і чого не обіцяв кандидат у нардепи Святослав Вакарчук.
Нагадаємо, у політика 151 обіцянка. З них виконано – 5.
У 2007 році Вакарчук був обраний до Верховної ради за списками блоку «Наша Україна — Народна самооборона». У вересні 2008 року він подав заяву про складання депутатських повноважень, за три місяці парламент позбавив його мандата.
Торік на позачергових виборах до Верховної ради за партію «Голос» проголосувало 5,82% українців, ще троє депутатів від політсили перемогли на мажоритарних округах.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps