8 мільйонів хворих, 448 тисяч смертей, глобальна економічна криза й нові правила соціального життя у 188 країнах. Пів року тому COVID-19 шокував планету неочікуваним масштабом та швидкістю поширення. Налякані раптовим спалахом невивченої інфекції уряди відповіли тотальними карантинами, одностороннім закриттям кордонів та багатомільярдними інвестиціями в часто занедбані (на тлі озброєних до зубів армій) національні системи охорони здоров’я.
Ціну, яку державам довелося сплатити за приборкання пандемії та зниження показника смертності, ще тільки належить скласти. Фактична зупинка світової торгівлі та вимушений простій цілих сфер економіки спровокували масові банкрутства компаній, обвал фондових ринків, найвищий рівень безробіття і соціальної напруги з початку минулого століття. Безпрецедентні болючі локдауни були необхідні медикам та науковцям, які отримали час на вивчення, пошук ефективних методів стримування та терапії COVID-19. Отримані знання дозволяють скласти обережні прогнози на майбутнє, які, попри все, лишаються надто туманними та невизначеними. Сподіваємося на краще. Утім, готуватися, судячи з усього, варто до гіршого.
Найцінніше знання
Нині науковцям достеменно відомі, зокрема, наступні факти:
SARS-Cov-2 спровокував пандемію, оскільки здатний вражати людські клітини у 4 рази сильніше, аніж його найближчий «родич» – вірус SARS, який призвів до спалаху атипової пневмонії у 2002 році;
найбільш поширений спосіб зараження – повітряно-крапельний;
у середньому кожен носій вірусу здатен інфікувати від 2 до 5 людей;
рівень смертності напряму корелюється з демографією, завантаженістю системи охорони здоров’я та її здатністю надати швидку чи, принаймні, своєчасну допомогу;
80% інфікованих одужують самостійно (вдома) впродовж 7-10 днів за допомогою класичних препаратів від грипу і не потребують особливого втручання лікарів;
швидке виявлення осередків захворювання та ізоляція хворих – найкращий спосіб зниження темпів пандемії.
Найцінніше та найзагадковіше знання, яке за останні 6 місяців отримало людство про COVID-19 – безсимптомні пацієнти. Скільки у світі людей, які навіть не підозрюють, що інфіковані та вже заражають інших, не знає ніхто. Дослідження у різних країнах наводять різні цифри (від 5% до 80% від загальної кількості хворих залежно від випадку, який аналізується). Здатність вірусу «вселятися» у здорових людей, не виказуючи себе, ускладнює відстеження ланцюгів його поширення. Ефективно зупинити COVID-19 здатна тільки вакцина, на яку доведеться чекати щонайменше 5-9 місяців.
Вакцина – більше, ніж просто ліки
Порахувати кількість фармакологічних компаній, які сьогодні шукають формулу протиотрути від 7 штаму коронавірусу, мабуть, неможливо. За інформацією у ЗМІ, далі за конкурентів у цьому напрямку просунулась європейська компанія AstraZeneca (AZ), яка розробила в Оксфордському університеті антитіла під назвою AZD1222. Попри те, що на завершення клінічних випробувань препарату (які не гарантують підтвердження його ефективності) необхідно ще щонайменше 3 місяці, Італія, Франція, Німеччина та Нідерланди вже гарантували замовлення перших 300 мільйонів доз препарату за 750 мільйонів євро. Розпочати перемовини з AZ 17 червня доручив профільним міністерствам і президент України Володимир Зеленський.
Такий поспіх можна пояснити тим, що країни, які першими провакцинують населення, отримають не тільки медичні, а й геополітичні вигоди. Рятівне щеплення, на яке очікує вся планета, дозволить державі-винахіднику заявити про власну наукову перевагу над іншими та головне – швидше реанімувати економіку. Цей фактор робить біотехнологічні компанії заручниками політичних ігор. Яскравий приклад – історія з німецьким виробником ліків CureVac.
За інформацією ЗМІ, CureVac має високі шанси однією з перших запустити виробництво вакцини від COVID-19 на основі запатентованої РНК-технології. На початку березня Дональд Трамп спробував переманити підприємство на територію США в обмін на, нібито, мільярд доларів, оскільки хотів гарантувати «ексклюзивне право» американців першими отримати ліки. У самій компанії ці дані назвали чутками, проте 15 червня стало відомо, що долю (приблизно 23%) у CureVac за 300 мільйонів євро придбав уряд Німеччини. У ФРН, як і решті країн ЄС, запевняють, що прагнуть створити вакцину, яка буде доступною для усіх.
Стриманий песимізм
Зараз може здаватися, що найгірше позаду: нафта знову дорожчає, ЄС поступово відкриває внутрішні та зовнішні кордони, до Борисполя та Жулян повернулися пасажирські літаки. Утім, Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає: вірогідність другої хвилі COVID-19 у найближчі місяці дуже висока.
Нині хвороба стрімко поширюється в Латинській Америці, Африці, Росії, Південно-східній Азії та деяких країнах Східної Європи. У тому числі й Україна, де добові рекорди захворюваності оновлюються кожного нового тижня після скасування жорсткого карантину, а рівень тестування на 100 тисяч населення залишається мінімально допустимим. Зупинити пандемію не допоможе ані літня спека, ані вологий клімат.
Попри найвищий рівень розвитку медицини в історії, головні поради науковців для здорових людей за пів року залишилися до смішного примітивними: часто мийте руки, носіть маски в місцях масового скупчення людей та не підходьте до незнайомців ближче, аніж на півтора метра.
Богдан Машай, спеціально для «Слово і діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps