До парламентських канікул залишилося всього два пленарні тижні. Народні депутати продовжують працювати в обмеженому режимі – засідання щовівторка й щочетверга скорочені, проте впродовж тижня проголосовано досить багато законопроектів. Рада вирішила, як бути із зовнішнім незалежним оцінюванням в умовах поширення коронавірусу, розглянула законопроекти про референдум і програму діяльності уряду. Детальніше – в матеріалі «Слово і діло».
Кабінет міністрів Дениса Шмигаля працює вже понад сто днів, але все ще без затвердженої програми діяльності (як було в інших урядів можна подивитися тут). 4 червня Верховна рада відхилила програму після нищівної критики: документ на десять сторінок без єдиної цифри депутати назвали рефератом, понад половина комітетів відхилили його.
За два тижні уряд напрацював нову програму, у ній тепер 85 сторінок. «Ми – не уряд мрійників, не уряд популістів або не уряд для піару. Ми прийшли виправляти чужі помилки і робити очікувані суспільством зміни. Ані мені, ані членам уряду не потрібен імунітет. Тому нашому уряду й парламенту потрібна загальна дорожня карта і потрібна взаємодія двох ключових гілок влади. І ось ця карта, яку ми з вами разом розробляли протягом останнього місяця. У кожному пункті та індикаторі можна буде побачити, що виконується, а що залишилося на папері. Зараз середньострокові й довгострокові пріоритети включають 19 пунктів, 82 підпункти, загальна кількість очікуваних результатів – 320 позицій», – розповів у парламенті Шмигаль.
Однак навіть оновлена програма не справила враження на депутатів. У групі «За майбутнє» заявили, що з цим урядом «все ясно», він не вміє вести діалог ні з ким, крім МВФ. В «Європейській солідарності» заявили, що після ста днів Кабмін вже повинен подавати звіт про роботу, а не програму. «Голос» назвав програму «черговим твором», критика була також з боку «Батьківщини» і ОПЗЖ.
У результаті документ знову відхилили – 207 голосів «за», причому «слуги народу» дали тільки 176. Однак Шмигаля це не засмутило: за його словами, Кабмін і далі буде виконувати намічені завдання. «Програма діяльності – це була можливість для депутатів продемонструвати єдність політикуму і турботу про людей», – підкреслив він.
У Верховній раді знову змінився склад. 4 червня депутата від «Слуги народу» Олександра Ткаченка призначили міністром культури, замість нього до парламенту зайшов Денис Маслов. У вівторок він склав присягу депутата. Крім того, два депутати – Святослав Вакарчук («Голос») і Ольга Бєлькова («Батьківщина») – вирішили скласти свої мандати достроково.
Вакарчук повідомив, що йде з парламенту 11 червня: «Вважаю частково свою місію виконаною. Я вважаю, що ми привели прекрасну фракцію до парламенту, який тільки починає своє життя, нас чекає ще багато політичних подій попереду». Нагадаємо, Вакарчук робить це не вперше: у 2008 році він теж достроково склав мандат («Слово і діло» порівняло його успіхи в VI і IX скликаннях Ради). Бєлькова, пояснюючи своє рішення, сказала, що має намір використати парламентський досвід в інших сферах. Її Рада відпустила з оплесками й букетом квітів, а Вакарчук так просто не відбувся: постанову про припинення його повноважень підтримали тільки 175 осіб.
Здавалося б, музиканту доведеться ще попрацювати в парламенті, але він знайшов, як обійти рішення залу. Сьогодні Вакарчук вийшов із фракції «Голос». Згідно зі статтею 81 Конституції України (пункт 6) повноваження депутата, обраного від політичної партії, можуть припинити достроково в разі його виходу зі складу такої фракції. Тож тепер партія «Голос», зважаючи на бажання Вакарчука, може запустити процес позбавлення його мандата.
Група «За майбутнє» залишилась без трьох депутатів: Лариса Білозір, Геннадій Вацак і Микола Кучер перейшли до «сусідньої» групи «Довіра». ТОтже, у «За майбутнє» буде 19 нардепів, а в «Довіра» – 20.
У середу, 17 червня, комітет з питань правоохоронної діяльності погодився внести до порядку денного сесії Ради постанову про звільнення Арсена Авакова з посади міністра внутрішніх справ. Сама постанова була зареєстрована ще 5 червня. Цього тижня її до зали не виносили, хто готовий за неї голосувати (крім ініціаторів) – теж незрозуміло.
Сьогодні уряд поповнився новим міністром: Романа Абрамовського призначили на пост глави Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів. Свої голоси «за» дали 264 нардепи, переважно – «слуги народу» і група «Довіра». Крім того, у Кабміні міг з'явитися міністр освіти і науки, на цю посаду пропонували призначити Сергія Шкарлета. Однак профільний комітет не рекомендував його кандидатуру і винести постанову на розгляд ВР не наважилися.
Центральним законопроектом цього тижня була ініціатива Володимира Зеленського «Про народовладдя через всеукраїнський референдум». Адже референдуми глава держави обіцяв ще в передвиборчій програмі. Внесений законопроект передбачає, що на референдум можна виносити питання внесення змін до Конституції (в I, ІІІ та XIII розділи), питання загальнодержавного значення, питання скасування окремих норм або цілого закону. Призначити референдум може Верховна рада й президент, є можливість організувати його і за народною ініціативою (але потрібно щонайменше 3 млн підписів). Відзначимо, що такого поняття як «консультативний референдум» у законопроекті немає, ухвалене рішення буде обов'язковим до виконання. «Референдум – це річ надзвичайно вартісна, і вона повинна проводитися тільки тоді, коли реально є необхідність визначити стратегічний напрям розвитку держави», – зазначив представник президента Руслан Стефанчук.
До Зеленського законопроекти про референдум внесли Юлія Тимошенко і група нардепів від «Опозиційної платформи», їх ініціативи теж винесли на розгляд. Під час представлення законопроектів їх автори не стільки розповідали про свої напрацювання, скільки критикували президентський варіант. «Ви сядьте, почитайте з олівцем цей законопроект про референдум, який зараз вам пропонується, і порахуйте, чи зможуть пересічні громадяни просто виконати ті бюрократичні процедури, які там прописані, і чи зможуть вони хоч один референдум ініціювати. Ви подивіться, що там Центральна виборча комісія перетворена, по суті, у Дамоклів меч над конституційними її повноваженнями, щоб жодного референдуму руками ЦВК не пропустити», – заявила Юлія Тимошенко. Лідерка «Батьківщини» також згадала про земельну реформу, яка була схвалена без референдуму.
«Опозиційна платформа» і «Батьківщина», звісно, заявили, що не підтримуватимуть законопроект Зеленського, адже у них є свої. Група «За майбутнє» вирішила утриматися, оскільки в законопроекті, на їхню думку, є труднощі з ініціюванням референдуму народом. В «Європейській солідарності» і «Голосі» теж не підтримали законопроект президента. Група «Довіра» вирішила підтримати всі три ініціативи, щоб можна було взяти з них усе найкраще і зібрати в одну до другого читання. У підсумку в першому читанні ініціатива Зеленського набрала 252 голоси. У законопроектів «Батьківщини» і ОПЗЖ шансів не було – 68 і 75 голосів «за» відповідно.
Учора, 17 червня, народні депутати вирішили й інше гостре питання – проведення зовнішнього незалежного оцінювання. З огляду на постійні антирекорди захворюваності на коронавірус в Україні, пробне ЗНО вирішили провести онлайн (хоча з цим були певні труднощі), що буде з контрольним оцінюванням, було незрозуміло (подейкували, що його хочуть скасувати). Президент подав законопроект, який передбачає, що випускники шкіл у 2020 році зможуть проходити ЗНО добровільно. При цьому незалежне оцінювання залишається єдиним способом вступу до вищих навчальних закладів. «Така пропозиція обґрунтовується активною фазою перебігу хвороби, що сталася на сьогоднішній день, і направлена на забезпечення безпеки й мінімізації ризиків збільшення захворюваності. Укотре хочу підкреслити, що запропонована президентом України ініціатива жодним чином не спрямована на скасування ЗНО, а лише передбачає можливість охочим учням самостійно ухвалювати рішення про проходження державної підсумкової атестації», – запевнив Руслан Стефанчук.
Законопроект підтримали 358 депутатів голосували всі політичні сили. При цьому деякі фракції та групи резонно зауважили, що рішення щодо проведення ЗНО потрібно було схвалювати набагато раніше, а не останньої миті, адже атестація повинна стартувати вже 25 червня.
Крім того, Верховна рада цього тижня проголосувала:
Законопроект про зміну процедури банкрутства на час карантину (друге читання). Він передбачає, що під час карантину і протягом 90 днів з дня його скасування не допускається відкриття провадження у справі про банкрутство боржників – юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, які виникли з 12 березня.
Законопроект про держпідтримку культури і креативних індустрій у зв'язку з карантином (друге читання). Законопроект, зокрема, передбачає зменшення плати за оренду майна закладів культури, які не можуть використовуватися через обмеження чи заборони. Також буде розширено застосування грантової системи державної допомоги у сфері культури, креативних індустрій і туризму.
Законопроект щодо вдосконалення порядку призначення та звільнення членів Кабміну (перше читання). Ініціатива передбачає, що члени уряду будуть зобов'язані бути присутніми і звітувати про свою роботу при розгляді питання про звільнення (в тому числі за власним бажанням).
Законопроект про внесення змін до державного бюджету (друге читання). Ухваливши цей закон, нардепи дозволили використовувати кошти з Фонду боротьби з коронавірусом на будівництво і ремонт доріг, а також закупівлю обладнання для лікарень.
Нагадаємо, Юлія Тимошенко заявила, що «Батьківщина» підтримає радикала Олега Ляшка на довиборах до Верховної ради в окрузі №208 у Чернігівській області. «Слово і діло» згадало етапи непростих відносин двох політиків.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps