17 липня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура знову прийшли в будівлю Окружного адміністративного суду Києва. Того ж дня органи правопорядку повідомили про підозру низці осіб, деяким з них – заочно, зокрема, керівнику суду Павлу Вовку, оскільки той перебуває у відпустці. Рік тому вони вже проводили слідчі дії в суді і тоді теж не обійшлося без підозр. Але тоді за справу відповідала Служба безпеки України та Управління спеціальних операцій ще старої Генеральної прокуратури України. До НАБУ її не передали, а суд фактично «загнав слідчих у глухий кут», не продовживши слідство.
Оприлюднені 17 липня нові епізоди так званих «плівок Вовка» стосуються минулорічних подій, котрі припали на чергові президентські вибори. На них зафіксовано декілька епізодів, які, за версією слідства, свідчать про спроби «прогнути» під себе органи суддівського врядування – Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Зокрема, заблокувати відбір нових членів цих органів та «просунути» свої кандидатури, тим самим «захопивши там владу». У результаті детективи НАБУ і прокурори САП повідомили про підозру не лише Вовку, а й його заступнику Євгену Аблову, суддям ОАСК Ігорю Погрібніченку, Ігорю Качуру, Богдану Саніну, Олексію Огурцову, Володимиру Келеберді, керівнику Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку, а також двом адвокатам Ростиславу Кравцю і Олександру Кротюку. Слідство вважає, що Вовк створив злочинну організацію, а решта – були її членами.
«З ВРП треба розібратися»
У березні 2019 року президент України Петро Порошенко оголосив конкурс із добору двох нових членів ВРП. За версією слідства, Вовк, розуміючи, що до ради можуть потрапити нелояльні до нього члени, планував призупинити конкурс і заблокувати призначення нових членів. 11 березня того ж року нібито керівник ОАСК розмовляв із суддею ОАСК про створення комісії.
Пізніше Вовк нібито розмовляв з членом ВРП і звертав його увагу на комісію з добору членів ради. Телефоном керівник ОАСК нібито заявив, що не хоче, аби до комісії потрапив «Льоша Філатов», імовірно йдеться про колишнього заступника глави Адміністрації президента Олексія Філатова. Він додав, що у разі чого до ОАСК може надійти позов, натякаючи на призупинення конкурсу. Крім того, Вовк у розмові нібито згадав «Сашу Граника», ймовірно, екснардепа Олександра Грановського. Раніше журналісти програми «Схеми» зафіксували зустріч Грановського з керівником ОАСК.
Через кілька днів нібито керівник ОАСК провів розмову з помічницею одного з колишніх нардепів, яка нині сама є депутатом. Імовірно ідеться про Антоніну Славіцьку, яка була помічницею екснардепа Сергія Ківалова. Вони, за даними слідства, обговорювали можливість залучити до свого плану кандидата в комісію з добору членів ВРП людину, яку не призначили, бо її права вже порушені. Зокрема, Вовк пропонує, щоб цей кандидат оскаржив недопущення його в комісію з метою «зупинити конкурсний відбір».
У квітні 2019 року Вовк нібито говорив зі своїм заступником Євгеном Абловим та суддею ОАСК про можливість завести на конкурс «когось зі своїх», ймовірно, щоб ця людина могла оскаржити дії комісії до ОАСК. У подальшому, як вказують у НАБУ, Вовк знайшов кандидата, який подав відповідний позов до ОАСК. Йдеться про ректора Хмельницького університету управління та права Олега Омельчука. За його позовом 22 квітня 2019 року ОАСК заблокував конкурс до ВРП рішенням судді Погрібніченка, щоправда, пізніше апеляційний адмінсуд скасував постанову.
ВККС, КСУ та інший вплив
Слідство оприлюднило плівки за 13 березня 2019 року, на яких нібито керівник ОАСК Вовк спілкується з кандидатом до ВККС. У розмові Вовк дає настанови кандидату і вказує, що ця особа має думати не тільки про членство в комісії, а й про можливість «захопити владу». Він також зауважує, що уповноважена з прав людини Людмила Денісова має делегувати своїх кандидатів до ВККС, оскільки її позов розглядається в ОАСК. Ці кандидати нібито мають бути підконтрольні Вовку.
Окремо нібито керівник ОАСК хоче «пропхати» до ВККС своїх двох кандидатів у члени за квотою Державної судової адміністрації. У січні-лютому 2019 року комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя провела конкурс на посаду голови ДСА. В конкурсі не зміг взяти участь керівник ДСА Холоднюк, оскільки не відповідав вимогам. Тому він подав до ОАСК позов про оскарження рішень та фактичне зупинення конкурсу з обрання нового очільника ДСА. Також він подав заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити конкурс.
13 лютого людина з голосом схожим на голос Вовка розмовляє телефоном з керівником ДСА Холоднюком. Вона повідомляє, що Холоднюку відмовлять у забезпеченні позову, а сам позов розглянуть після оголошення переможця конкурсу на посаду голови ДСА. У розмові Вовк нібито каже Холоднюку, щоб той «зробив заготовку», щоб уже в неї вписати всі деталі конкурсу. Паралельно з цим керівник ОАСК нібито має свого кандидата в члени ВККС за квотою ДСА.
15 лютого конкурсна комісія на посаду голови ДСА оголосила переможцем Сергія Пушкара. Того ж дня Холоднюк подав позов до ОАСК. Проте в розмові нібито між Вовком та керівником ДСА керівник ОАСК пропонує вирішити питання переможця конкурсу в позасудовий спосіб. Вовк нібито каже Холоднюку, що Пушкара не призначать на посаду, поки він не пройде спецперевірку, яку здійснює ДСА. «Візьміть на контроль всі ці спецперевірки… Ну, немає сенсу зараз робити забезпечення з тієї причини, що згідно з позицією того ж Кононенка (ймовірно екснардеп від БПП), він домовився з президентом – і вас ніхто не чіпає», – говорив нібито керівник ОАСК.
Пізніше у березні ВРП мала призначити Пушкара на посаду голови ДСА, проте цьому завадили «домовленості Холоднюка з Вовком». 12 березня Холоднюк оголосив конкурс на зайняття посади члена ВККС, замість чинного на той момент. 13 березня Вовк нібито веде розмову з суддею ОАСК, який розглядає позов Холоднюка. У ній вони обговорюють, як саме треба прописати рішення про порушення під час проведення конкурсу на посаду ДСА. Того ж дня ОАСК ухвалив рішення за позовом Холоднюка і заблокував конкурс на його посаду. Щоправда це рішення у листопаді 2019 року скасував Касаційний адміністративний суд. Втім у травні 2019 року Холоднюк нібито на виконання своєї частини домовленості призначив членом ВККС Сергія Остапця.
Також у НАБУ вважають, що керівник ОАСКу намагався здійснювати вплив на суддів Конституційного суду України. Ці дії нібито пов'язані з тим, що НАБУ і САП розслідували кримінальні провадження стосовно Вовка і Аблова за ознаками можливого незаконного збагачення. Паралельно КСУ як раз розглядав скаргу на неконституційність статті про збагачення.
У розмові від лютого 2019 року нібито Вовк у розмові з Абловим та суддею ОАСК вказує, що «щільно працює з КСУ щодо багатьох питань». Зокрема, у плівках згадується нібито суддя КСУ Віктор Кривенко, який проголосував за визнання неконституційною статті ККУ про незаконне збагачення. Пізніше у розмові людина з голосом схожим на голос Вовка каже, що «тепер можна задекларувати деяке майно і купити все, що заманеться». У травні 2019 року нібито Вовк у розмові хвалився, що йому підконтрольні два суди – ОАСК і КСУ.
У НАБУ також підкреслили, що встановили схему, за якою голова ОАСК «збагачувався». У 2017–2018 роках колишня дружина Вовка, брат та інша близька особа нібито отримали економічно необґрунтований дохід від махінацій із облігаціями внутрішньої державної позики по 5 млн грн кожен. Детективи вважають, що близькі особи Вовка придбали в банку цінні папери за ринковою ціною, а потім перепродавали фізичній особі – за завищеною. Таким чином, різниця в 15 млн грн нібито осідала в кишенях родичів голови ОАСК. Сам голова ОАСК, як зазначають у НАБУ, за останні 5 років більше 30 разів побував за кордоном. Зокрема, декілька разів відпочивав на Мальдівських островах, при цьому вартість одного відпочинку становила подекуди понад 50 тисяч доларів. У деякі зі своїх подорожей Вовк літав чартерними рейсами. У зв'язку з рішенням КСУ справу щодо Вовка та його заступника закрили.
Помста колишній владі та вплив на НАЗК
У березні-квітні 2019 року Вовк, за даними слідства, хотів ухвалити рішення про визнання відсутності коаліції депутатських фракцій «Блоку Петра Порошенка» і «Народного фронту» у парламенті. Голова ОАСК нібито був згоден винести таке рішення, але за неправомірну вигоду. Також керівник адмінсуду роздумував про встановлення заборони на виїзд з України колишнім 150 посадовцям. До ОАСК навіть надійшов відповідний позов нібито за підписом екснардепа Давида Жванії, проте той заперечив подачу такого документу. Після чого позов був повернутий тому, хто його подав.
У «плівках Вовка» також зафіксовані розмови щодо ймовірного впливу керівника ОАСК на Національне агентство з питань запобігання корупції. Зокрема, Вовк нібито хотів заблокувати призначення колишнього голови Ігоря Бенедисюка та одного з членів ВРП на посаду суддів Верховного суду. Керівник ОАСК нібито намагався домогтися від НАЗК «замовного» висновку про наявність конфлікту інтересів у діях голови Верховного суду Валентини Данішевської, Бенедисюка та члена ВРП, які брали участь у конкурсі. «Папір в цьому агентстві (мається на увазі НАЗК) плануємо реально хоча б по цим двом взяти (ймовірно, щодо Бенедисюка та Данішевської)».
Крім того, НАБУ зафіксувало розмову нібито Вовка стосовно адміністративного протоколу НАЗК щодо чинного на той момент народного депутата. У розмовах його згадують на ім'я «Боря». За даними «Слово і діло», вірогідно обговорювався протокол на екснардепа Борислава Розенблата. Стосовно нього НАЗК як раз склало протокол через конфлікт інтересів. Більше того, саме НАБУ згадувало його як обвинуваченого у справі, яку вони розслідували. У розмові керівник ОАСК нібито намагається домовитися для нардепа вирішення цього питання.
Що кажуть самі підозрювані?
18 липня у Facebook Вовк написав, що ніхто йому підозру не вручав і що він перебуває у відпустці. Однак, зазначимо, що у разі невизначення місця перебування особи органи правопорядку можуть вручити підозру заочно. Також керівник ОАСК назвав цю історію «черговою спробою тиску на суд» і зазначив, що не збирається у відставку. Самі плівки Вовк назвав сфальшованими. До того ж, він вказав, що обшук в ОАСК проводився на підставі ухвали районного суду Кіровограду, а не Вищого антикорупційного суду.
За даними «Слово і діло», справу ОАСК розслідує спільна слідча група, до якої, крім НАБУ і САП, входять прокурори Офісу генерального прокурора і слідчі управління Служби безпеки України в Кіровоградської області. Тому органи правопорядку одержали дозвіл на обшук у Кіровограді.
21 липня керівник ОАСК знову присвятив пост цій темі. На його думку, історія з НАБУ є спробою «групи іноземних агентів та їхніх пособників на замовлення іноземних держав, аби захопити судову гілку влади». Так, як вважає Вовк, вони зможуть контролювати президента.
Ще один підозрюваний у справі – голова ДСА Холоднюк – теж повідомив про те, що не отримував жодних підозр. Він також зазначив, що перебуває у відпустці і планує достроково її перервати. «У зв’язку з незрозумілими для мене подіями сьогодні достроково перериваю відпустку для з’ясування суті та обставин появи дезінформації щодо мене, яка була поширена у ЗМІ», – повідомив Холоднюк.
Водночас адвокат Ростислав Кравець у Facebook написав, що йому таки вручили підозру. Він вказує, що його підозрюють у тому, що він брав участь у злочинній організації, «подавши позов в інтересах клієнта». «Втручання і захоплення влади, на думку слідчих, детективів, прокурорів сталися шляхом подачі позову в інтересах клієнта», – зазначив він.
Що далі?
За інформацією «Слово і діло», НАБУ і САП планують звертатися до ВАКС із клопотаннями про застосування запобіжного заходу. Крім того, органи правопорядку хочуть попросити ВРП відсторонити керівника ОАСК Вовка, його заступника Аблова та суддів ОАСК від здійснення правосуддя. Згадуючи минулорічну спробу відсторонення, не віриться, що ВРП задовольнить ці клопотання.
Олег Новіков, «Слово і діло»