Залишився всього місяць до Дня незалежності України. Здається, буде цікаво, для цього є спеціальні підстави.
Тридцятирічний ювілей має бути в наступному році, серйозна символічна віха, яка потребує підведення підсумків і позначення нових орієнтирів. Є, що порівняти, і з ювілейними 2001 і 2011 роками, і очікування з результатами. Але і нинішня некругла дата є доброю нагодою для політичних гравців зробити свої заявки на новий політичний сезон, який традиційно відраховується в Україні від 24 серпня.
Попередні два рази теж були незвичайними. У 2018 року парад та інші супроводжуючі заходи були офіційним стартом неофіційної на той момент президентської кампанії для Петра Порошенка, який кинувся наздоганяти Юлію Тимошенко, яка презентувала свій «Новий курс» ще в червні. Президентські «Армія. Мова. Віра», заявлені в січневому зверненні до Верховної ради, стали набувати зримі риси.
У 2019 році літньої перерви через позачергові парламентські вибори не було, і перший парад Зеленського вінчав його електоральні перемоги і демонстрував народу в якості глави держави і головнокомандуючого. Підготовлене шоу мало засвідчити зміну офіційного стилю подібних урочистостей відповідно до очікувань тотального оновлення. Незадоволені результатами виборів і заявлених пріоритетів нової влади громадяни відповіли Маршем захисників і ходою Гідності.
За минулий рік незадоволених помітно додалося, очікувань поновлення радикально поменшало, Зеленський перестав бути скільки-небудь сюрпризом, сильно потьмянів і не демонструє колишнього щенячого оптимізму. Входити в такий розібраної формі в новий сезон абсолютно протипоказано, і на Банковій, напевно, це відчувають і постараються приготувати для глави держави якусь програму «оновлення оновлення», яка підходить для презентації в рамках відзначення Дня незалежності. А що робити, якщо президент-новатор сам встиг застаріти раніше, ніж щось зумів поміняти. Цю прикру обставину потрібно якось пояснити і щось запропонувати в спробі пожвавити інтерес до того, хто заявляв про себе як про лідера змін, а нині поводиться деколи, як стомлений владною рутиною старий номенклатурник.
Наскільки така реанімаційна операція в кінці літа – початку осені виявиться не те що навіть успішною, а хоча б здатною викликати скільки-небудь підвищений суспільний інтерес, можна буде судити про потенціал самокорекції президента Зеленського і тих людей, якими він вирішив себе оточити. Судячи за підсумками першого півріччя 2020 року в виконанні цієї команди, дива чекати нізвідки і не від кого, але варто уважно поспостерігати за спробами осоромити громадську думку, яка все більше складається не на користь «слуг».
Влада не може не враховувати, що на День незалежності обов'язково будуть намагатися повторити в більшому масштабі і інтенсивності свій торішній виступ опозиційні сили, які за минулий рік так і не знайшли лідера більш переконливого за Петра Порошенка. Вони будуть прагнути виконати на цей раз протест голосніше і гарячіше і задати тим самим високу ноту на політичну осінь, з якою пов'язують надії на остаточний крах суспільної підтримки «слуг». Значить, перед Банковою стоїть завдання не тільки більш вигідно перепрезентувати Зеленського, а й нейтралізувати якимось чином протест, маргіналізувати його. Які будуть обрані кроки і методи, теж закладе основи політичного протиборства на наступний сезон, підготовка до якого йде вже десь прямо зараз. Місяць, що залишився для прийняття важливих рішень – це дуже мало. 24 серпня подивимося, хто підготувався краще, а хто, можливо, не підготувався взагалі.
Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps