Президент Володимир Зеленський 29 липня відкрив новий корпус лікарні «Охматдит», відкриття відбулося практично на два місяці пізніше, ніж він обіцяв (усе через карантин і коронавірус). Але під час брифінгу глава держави заявив, що терміни – не важливі, важливий сам факт виконання обіцянки: «Усі дуже люблять цифри. До Дня захисту дітей ми повинні відкрити щось грандіозне, щоб всі журналісти вийшли й аплодували. Мені здається, питання не в датах, питання в тому, працює воно чи не працює. Я думаю, ми повинні припинити цю популістську історію. Найголовніше – відкрити, коли воно вже готове». Справді, у президента набралася достатня кількість обіцянок, провалених за термінами, «Слово і діло» вирішило згадати їх.
Усі обіцянки Володимира Зеленського – за посиланням. Як аналітики «Слово і діло» відстежують виконання обіцянок політиків, можна прочитати тут.
Які обіцянки Зеленський не зміг виконати вчасно
Почнемо з найпростішого: Зеленський обіцяв 8 липня 2019 року підписати указ про боротьбу з контрабандою на митниці. Але запізнився на один день і підписав 9 липня. Також на один день президент «промахнувся» з законопроектом про відповідальність за незаконне збагачення: обіцяв внести його до Верховної ради до 2 червня 2019-го, але вніс 3-го.
Не зміг глава держави вчасно виконати обіцянки щодо земельної реформи. Спочатку Зеленський обіцяв, що реформа буде проведена у 2019 році, потім заявив, що відповідні зміни до законодавства внесуть до 1 грудня. У першому читанні Верховна рада ухвалила законопроект про ринок землі в жовтні, а фінальне голосування відтягалося через величезну кількість поданих правок. У підсумку остаточно закон ухвалили тільки в березні 2020-го.
До березня цього року Зеленський обіцяв, що переселенці отримають відремонтовані квартири в Золотому-1 і Карбоніті. Вчасно видати житло внутрішньо переміщеним особам не змогли через те, що квартири потребували капітального ремонту. Заселення сімей в обіцяні квартири відбулося тільки на початку травні.
У минулому році, після того як Росія повернула захоплені військові катери «Бердянськ» і «Нікополь», Зеленський обіцяв відремонтувати їх до березня: «Дійсно, не вистачає й обладнання частково, і частини озброєння. Я побачив стан, буде розслідування. Ми обов'язково звернемося до російської сторони, щоб нам повернули всі, що там є. Паралельно ми готові відремонтувати. Десь три місяці – і все буде на ходу». Але з ремонтом не поспішали: «Нікополь» відремонтували в травні, «Бердянськ» – тільки почали в липні почали.
У червні минулого року Зеленський запевнив, що протягом трьох місяців до міст та сіл буде передано 200 автомобілів швидкої допомоги. Реалізувати проєкт вдалося лише за пів року.
Також Зеленський не зміг в обіцяні терміни – за місяць – розв'язати питання відтермінування штрафних санкцій для власників нерозмитнених автомобілів. Коли президент вніс відповідний законопроект і попросив спікера парламенту скликати позачергове засідання, ще працювало VIII скликання Ради. Очікувано, що ніхто збиратися для ухвалення законопроекту не став. Закон 12 вересня проголосувала вже Рада IX скликання, отже, президент запізнився на місяць.
Найдовша історія з обіцянкою Зеленського за місяць побудувати міст у Станиці Луганській. «Для того, щоб побудувати міст, потрібно, щоб та сторона демонтувала бетонні укріплення. Вони сказали на останньому Мінську, що їм на це технічно потрібно 8-10 днів. Ми готові до демонтажу дуже швидко, ми готові це зробити за 2-3 доби, але це паралельний процес. Ось про що домовилися сторони. Моя пропозиція після того, що я там побачив, ми будемо недовго чекати, у нас немає часу. Ми будемо чекати тиждень, максимум 8 днів, якщо ми не побачимо демонтаж з того боку, ми почнемо будувати міст. Ми пообіцяли людям, що протягом місяця ми побудуємо і вирішимо це питання», – запевнив глава держави в липні 2019-го. Але бойовики почали затягувати демонтаж фортифікаційних споруд мосту, а також не закінчили вчасно роботи з розмінування. Міст усе-таки побудували і відкрили, але вже наприкінці листопада.
Терміни яких обіцянок провалили в Кабміні
Не тільки Зеленський грішить невиконанням своїх обіцянок вчасно, така проблема є й у членів Кабінету міністрів. Наприклад, прем'єр-міністр Денис Шмигаль обіцяв, що до початку квітня всю територію України охоплять перспективними планами об'єднаних територіальних громад. Але в цей термін вийшло затвердити перспективні плани для 90,4% території. Останні розпорядження Кабмін схвалив 12 червня.
Тривалий час в Україні переносився запуск системи автоматичного контролю порушень на дорогах. Вже хто тільки і в які терміни не обіцяв. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков запевняв, що система повноцінно запрацює з травня. Але тут втрутився коронавірус, і запуск знову відклали. Автоматична фотовідеофіксація дорожнього руху запрацювала, нарешті, з червня.
Міністр інфраструктури Владислав Криклій не виконав обіцянку в травні передати в концесію два порти – «Херсон» та «Ольвія». Поки передали тільки один – «Херсон» – і то наприкінці червня.
Віцепрем'єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров говорив, що з червня почне роботу новий реєстр будівельної діяльності замість реєстру Державної архітектурно-будівельної інспекції. Однак реєстр почав роботу в середині липня.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» писало, хто з українських політиків і чиновників найчастіше дає «прострочені» обіцянки і які саме.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps