Національне антикорупційне бюро не закривало кримінальне провадження стосовно формули «Роттердам плюс», запровадженої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, якої нібито завдало 18,87 млрд грн збитків.
Про це повідомляє пресслужба НАБУ.
«Інформація про нібито закриття справи «Роттердам плюс» та відсутність експертизи, яка б підтверджувала розмір завданих державі збитків, не відповідає дійсності. Розслідування за підозрою службових осіб НКРЕКП та представників групи компаній у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки для громадських і державних інтересів, на завершальній стадії», – інформують у Бюро.
У НАБУ додали, що слідство у справі зупинено на період отримання матеріалів виконання міжнародних запитів. «Якщо терміни виконання міжнародних запитів не відповідатимуть розумним строкам, матеріали щодо фінансових операцій із кредитними зобов'язаннями і цінними паперами групи компаній на міжнародному фінансовому ринку будуть виділені в окреме провадження, а досудове розслідування стосовно 6 підозрюваних буде завершено», – пояснили у відомстві.
Крім того, за даними пресслужби НАБУ, наразі є підтверджена експертиза завдання 18,87 млрд грн збитків від формули «Роттердам плюс» за період першої половини 2016 року - 2017 року, а визначення збитків за весь період існування формули (2016 рік - липень 2019 року) – ще триває.
За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. За словами прокурора, спочатку формулу планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Прокурор додав, що пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні.
Нагадаємо, суд продовжив обов'язки менеджеру ДТЕК. Також суд продовжив обов'язки ексчлену НКРЕКП.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps