До виборів в Америці залишилося вже менше 100 днів, але політичні перипетії в Сполучених Штатах лише загострюються. Демократи вже офіційно висунули Байдена в президенти, те саме зробили республіканці на власній конвенції, висунувши Трампа на другий термін. І якщо це аж ніяк не стало сюрпризом, то головною інтригою року залишається питання:
Хто переможе 3 листопада на виборах у США?
Існує концепція «13 ключів від Білого дому», створена професором Аланом Ліхтманом, який з 1984 року правильно передбачив результати усіх президентських виборів у Штатах. Цю теорію він створив у співпраці з радянським вченим Володимиром Кейліс-Бороком, який займався дослідженням землетрусів. Ліхтман жартує, що в цьому і полягав сенс його ідеї: визначити, чи зміниться власник Білого дому, тобто чи відбудеться землетрус.
Так, нострадамус президентських перегонів у США передбачив навіть перемогу Дональда Трампа у 2016 році. Водночас, дедалі частіше лунає думка про те, що Трамп може не визнати свого програшу, якщо, звісно, не здобуде перемогу знову. Чи можливо це взагалі? Що це за концепція? Та хто насправді переможе у битві за Білий дім?
Американський електорат, згідно з цією теорією, обирає президента, незважаючи на події під час кампанії, а шукає відповіді на питання, наскільки вдало керувала країною партія, яка контролювала Білий дім. Якщо виборці задоволені владною партією, вона отримує ще чотири роки в Білому домі; якщо ні – перемагають опоненти. Отже, вибір президента в цій моделі не залежить від дебатів, витрат на рекламу, рейтингів, мітингів, передвиборчих обіцянок чи тактики агітації. Найімовірніше, президентські вибори – це передусім референдум щодо діяльності партії, яка зараз контролює Білий дім.
Чому теорія «13 ключів» точніша за соціологію?
Перевага цієї концепції в тому, що вона не передбачає зв’язку між результатами виборів та ще однією залежною змінною, наприклад, економічним зростанням або рейтингами схвалення роботи президента. Прогнози ґрунтуються на індексі, що складається з 13 «ключів», які свідчать «за» та «проти» президента. Коли 5 чи менше обставин (ключів) із 13 свідчать проти чинного президента, то перемагає партія, яка контролює Білий дім. Якщо 6 і більше не на користь чинного президента, то перемагає опозиція.
Тобто якщо 5 з 13 ключів будуть на користь Трампа, то він переможе, а якщо 6 із 13 за Байденом, то відповідно, в Овальному кабінеті Білого дому почне діяльність більш літній президент.
Ключ №1: партійний мандат
Кожні два роки в листопаді повністю переобирається нижня палата Конгресу – Палата представників, яка налічує 435 конгресменів. У рік, коли не проходять президентські вибори (2014, 2018, 2022), вибори називаються проміжними. Республіканці втримували більшість у обох палатах Конгресу після виборів 2016 року, але у 2018 році втратили контроль над Палатою представників. Якщо би на останній проміжних виборах 2018 року більшість у Палаті втримали республіканці, цей «ключ» пішов би до скарбниці Трампа. Натомість він переходить до Байдена. Варто зазначити, що цей ключ, мабуть, тому і стоїть першим, оскільки він безпосередньо не стільки додає одному кандидату, скільки забирає «козир» в іншого. Отже, «партійний мандат» схиляє шальки терезів на користь Байдена. 1-0.
Ключ №2: чи мав місце внутрішньопартійний виклик на праймеріз
Слід зауважити, що цей аспект стосується виключно чинного президента, адже в опозиційної партії в США не може бути заздалегідь єдиного кандидата в президенти. Вибір одного або однієї з числа найкращих – у цьому і полягає суть праймеріз. Стверджувати про те, що Трамп мав проблеми із висуванням від Республіканської партії – буде серйозним перебільшенням. Востаннє чинний президент відчував конкуренцію з боку своїх однопартійців у 1992 році. Тоді проти Джорджа Буша-старшого на праймеріз висувався Пат Бучанан. Всього лише 10 разів із 45 президентів чинний президент не був переобраний, якщо він балотувався вдруге. І лише 4 рази на праймеріз не здобували перемогу чинні президенти. У цьогорічній кампанії колишній губернатор Массачусетса Вільям Велд та конгресмен зі Іллінойсу Джо Волш формально конкурували з Трампом, але в підсумку Трамп став кандидатом у президенти без жодних перепон.
Тому цей бал дістається Трампу і рахунок вже 1-1.
Ключ №3: від партії влади балотується чинний президент
Історично в Америці завжди чинний президент має перевагу над кандидатом у президенти, і у підсумку лише 10 президентів не були обрані на другий термін. Особливо, якщо подивитися на історію США після закінчення Другої світової війни, то лише двом президентам американці не дали другий шанс: це демократ Джиммі Картер у 1980 році (нині найстарший з живих президентів) та республіканець Джордж Буш-старший у 1992 році. Справедливим буде зауважити, що в обох випадках мали місце опоненти на праймеріз та економічні проблеми самих Штатів.
Також президент Джеральд Форд у 1976 році програв вибори, але його випадок – радше виняток, адже він був призначений віцепрезидентом в адміністрацію Ніксона після відставки свого попередника через «Уотергейтський скандал». А згодом і сам Річард Ніксон у серпні 1974 подав у відставку, тому Форда де-факто ніколи не обирали навіть на посаду віцепрезидента, тому цей випадок слід розглядати окремо. У 45-го президента з повторним обранням кандидатом від республіканців проблем не було, тому 2-1 на користь Трампа.
Ключ №4: здатність третьої партії створити конкуренцію
Цей ключ слід інтерпретувати як наявність кандидата від третьої партії. Рэпер Канье Уэст принаймні у Твіттері спробував створити конкуренцію Трампу і Байдену, але, вочевидь, наразі немає шансів на те, що третя партія або незалежний кандидат відбере голоси в республіканців чи демократів. Оскільки такий челендж не можна вважати серйозним, то рахунок 3-1 на користь Трампа.
Ключ №5: економіка в короткостроковій перспективі
До пандемії, цей пункт, вочевидь, був би на стороні Трампа. Зараз економіка далеко не в найкращому стані, рекордна кількість безробітних, але все ж є деякі нюанси. Як правило, безробітними люди стали тимчасово, а не назавжди. У США кожен роботодавець має право визначати долю співробітників на власний розсуд. Навіть при звільненні немає ніяких 14 днів, як в Україні, тому і безробітними люди могли стати частково або на певний час. У цьому контексті розмови про 40 млн безробітних є просто недоречним узагальненням. Питання також у тому, якою мірою сам Трамп винен у рецесії економіки? Найімовірніше, американці частково невдоволені реакцією на пандемію, яка спричинила економічні проблеми.
Тому поки 3-2 на користь Трампа.
Ключ №6: економіка в довгостроковій перспективі зростає
Пояснення щодо цього пункту просте: ВВП на душу населення не падає або щонайменше залишається на тому самому рівні, як і за аналогічний період двох попередніх президентів. Знову пандемія внесла свої корективи, тому цей «ключ» на сьогодні Трамп також віддає Байдену. Рахунок вже 3-3.
Ключ №7: зміни у внутрішній політиці
Насамперед це зменшення податків, на яке Трамп пішов ще у 2017 році. У цілому за допомогою своїх указів чинний президент дійсно вніс багато змін у суспільне та політичне життя порівняно з адміністрацією Барака Обами. Тут варто згадати і програму DACA, яка дозволяє дітям мігрантів залишитися в Штатах протягом 2 років, навіть якщо їхні батьки потрапили до Америки нелегально. Це саме стосується будівництва стіни на кордоні з Мексикою, тому це одні з найбільш серйозних змін, і Трамп виривається вперед 4-3.
Ключ №8: під час президентства немає серйозних соціальних протестів
У цьому пункті, мабуть, чи не найбільш очевидна відповідь. Рух Black Lives Matter, спричинений смертю Джорджа Флойда, став ще одним викликом, помноженим на пандемію та рекордну статистику жертв від коронавірусу. Звичайно, у рік виборів такі масові протести, які де-факто тривають і досі, впливають на передвиборчі розклади, але не слід їх також перебільшувати. Ядерний електорат республіканців ніколи не відвернеться від Трампа за жодних умов. Але протести мали та мають місце, тому 4-4.
Ключ №9: Білий дім потрапив у скандал
Як же без України протягом останніх років? Імпічмент ще не забули? Імпічмент був проголосований у нижній палаті лише втретє в історії, але, схоже, що цього разу вплив від нього мінімальний через більш серйозні та глобальні виклики. Імпічмент Трампу – це одна з характерних рис президентства, яка вже увійшла в історію, тому цей «ключ» Трамп віддає Байдену: 4-5 на користь віцепрезидента часів Обами.
Ключ №10: дії президента не призвели до серйозного міжнародного скандалу
Дискусійна теза, і відповідь на неї може залежати безпосередньо від партійних уподобань, але попри це, серйозних прорахунків на міжнародній арені в Трампа немає. Навпаки, навіть деякі демократи визнають, що в міжнародній політиці, якщо не всі, то майже всі обіцянки були виконані. Це перенесення посольства США з Тель-Авіва до Єрусалима, переговори з КНДР, вихід із Паризької угоди щодо клімату та Іранської ядерної угоди. Також угода «НАФТА» була замінена на USMCA, підписану США, Мексикою та Канадою. Але Трамп, безперечно, забирає цей пункт до своєї скарбниці: 5-5.
Ключ №11: вагома «перемога» на міжнародній арені
Аналогічна ситуація, адже сказати однозначно, що з його дій на міжнародній арені слід вважати серйозним успіхом. Мабуть, певною мірою кожен з перелічених пунктів у 10 ключі підходить для цього. Якби було продемонстровано те, що безпосередньо стосувалось США, тоді це би додало електоральних балів Трампу. Але такі опосередковані заяви чи посередництво у переговорах між державами наприклад Ізраїль та ОАЕ більшою мірою впливають на роль США як глобального поліцейського чи навіть медіатора, ніж сильна позиція самих Штатів. Тому 5-6 на користь Байдена.
Ключ №12: харизматичний чинний президент
Трамп – безперечно, один з найбільш яскравих президентів США за останні 100 років. Також Дональд Трамп є одним із двох, які прийшли до влади через телевізійний бізнес. Щодо вердикту цього ключа від автора концепції є серйозні сумніви, адже порівняно з Байденом Трамп набагато більш харизматичний за колишнього віцепрезидента. Ліхтман ставить цей ключ проти Трампа, і за його розрахунками це 5-7 за Байденом.
Ключ №13 Опонент не є харизматичним
Джо Байден – це досвідчений політик, який втратив свого сина через онкологічну хворобу та дружину в автокатастрофі, але він не є харизматичним лідером, яким був Барак Обама. Тому цей пункт однозначно не на його користь. У підсумку: 6-7.
Байден перемагає мінімально за цієї теорією, але деякі ключі викликають сумнів, тому відповідь щодо правильності прогнозів отримаємо лише в листопаді.
P.S.
Розмови щодо невизнання одним з кандидатів результатів виборів є доволі перебільшеними. У 2000 році, коли Аль-Гор програв вибори Бушу-молодшому, були також серйозні питання щодо перерахунку голосів у штаті Флорида. Тоді втрутився Верховний суд штату, а згодом і Верховний суд США і Буша визнали переможцем за голосами колегії виборників, хоча насправді електорально різниця сягнула 500 голосів у штаті Флорида.
Немає ніяких підстав вважати, що буде порушено Конституцію і в разі перемоги Байдена Трамп не покине Білий дім. Якщо це трапиться, вибори можуть бути скасовані та голосувати за президента буде Палата представників. З іншого боку, інавгурація має відбутися опівдні 20 січня 2021 року, якщо не будуть внесені зміни до Конституції (що дуже складно, враховуючи полярність обох партії та контроль кожної з них лише над однією палатою Конгресу). Тому попри можливі відтермінування оголошення переможця, весь світ офіційно отримає нового президента (або старого на другий термін) вчасно. Це і визначається правилами-процедури, прописаними в Конституції, яку заклали батьки-засновники в далекому 1787-му.
Владислав Фарапонов, експерт аналітичного центру «Ad astra», асоційований експерт Kyivstratpro, студент Wright State University, Ohio (США), спеціально для «Слово і діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps